XVII століття.
XV-XVI століття.
Лекція 1
Історія професійної балетної музики бере свій початок з кінця епохи Середньовіччя, коли з’явився інтерес до класичного минулого людства, що привело до нової доби – Ренесансу. Відзначається, що в нову епоху на танцівників стали дивитись як на ідеальних людей.
Побутує думка, що балет, як мистецтво, виник в італійських містах-державах, при дворах як частина урочистих спектаклів для аристократів. Придворні музиканти і танцівники разом приймали участь в розвагах знаті.
В 1489 році в Тортоні (Італія) на бенкетах Бергонціо ді Бітта танець антре розпочинав кожну частину бенкету. Деякі науковці розглядаються це як перший балет. Але одним з перших традиційних балетів став Ballet Comique de la Reine[1] (1581р.) – Королівський драматичний балет, поставлений Балтазаром де Буржуайьо. Цей балет включав в себе танець, репліки та елементи драми тому тривав з 22.00 до 3.00.
З часом, балет перетворився на самостійний вид мистецтва, націлений на створення нового виду музики. Цьому дуже посприяв французький король Людовік XIV [2], який з дитинства приймав участь у балетних спектаклях. В знак поваги до короля французький кардинал італійського походження Мазаріні привіз з Італії відомого композитора та хореографа Жана Батиста Люллі[3] для посилення впливу італійських традицій у Франції.
Через вагому підтримку Людовіка XVI, Люллі часто запрошував короля в свої балети. Цікаво знати, що титул “Король-сонце” Людовіка XVI походить від його ролі в “Балеті ночі” (1653), поставленим Люллі.
В 1661 році Людовік XVI заснував Королівську Академію танцю в одній з кімнат Лувру. Це була перша в світі балетна школа, яка згодом переросла в Балет Паризької опери. Основним вкладом Люллі в балет була його увага до нюансів композицій. Його розуміння рухів і танців дозволяло йому складати музику спеціально для балетів, музичними фразами, відповідними до танцювальних рухів.
В 1669 році Людовік XVI заснував Королівську Академію Музики і Люллі очолив її. Пізніше, Люллі став першим постановником театру Королівської Академії Музики, коли вона розвинулась настільки, щоб включити в себе танець. Люллі поєднав італійський та французький балет, створивши сприятливі передумови для майбутнього балету. В цей час балет виконувався в складі театральних постановок, як і опера, в формі спектаклю опера-балет. Музична Академія Люллі стала творцем стандарту опера-балет. Серйозність Люллі у вивченні балету призвела до розвитку професійних танцівників, в балеті відокремили два стилі – величний, придворний та віртуозний, раніше характерний тільки для професійних акторів.
Цівавим є факт, що до 1681 року в балеті приймали участь тільки чоловіки. Але в 1681 році Люллі поставив “Тріумф Кохання”, де приймали участь 4 танцівниці, однією з яких була “Королева танцю” Мадемуазель Лафонтейн (1665-1738).