Ознаки географічного ринку й умови їхньої реалізації

Аналіз структури й пропорційності ринку

Оптимальний розвиток ринку можливо при такій його структурі, що відповідає гармонічній єдності діючих на ньому інтересів. Наявність інтересів може існувати тільки в певній пропорції.

Пропорційністю розвитку ринку прийнято називати саме оптимальний його розвиток. Навпаки, усілякі негативні відхилення ринкового розвитку прийнято називати диспропорціями й деформаціями. Як правило, ринок, що перебуває в стані рівноваги, має сталі пропорції або певну прогресивну динаміку розвитку пропорцій. Значні структурні зрушення, у тому числі й прогресивні, характеризують перехід ринку в стан нової якісної рівноваги.

Аналіз структурних ринкових пропорцій проводиться на основі статистичних методів розрахунку показників структури, координації, порівняльних індексів, статистичного й математичного моделювання пропорцій, балансового методу.

Показники структури містять у собі частку кожного з досліджуваних об'єктів у загальній кількісній характеристиці ринкового процесу.

Вирішальним чинником успіху на ринку є відповідність можливостей виробників запитам споживачів. Підприємство повинно розробляти відповідний товар, забезпечити його випуск, установити ціну і довести до споживача. Дослідження ринку покликано виявити, якою мірою даний товар у стані задовольнити потреби покупців. Зіставлення товарів між собою визначає їхня конкурентноздатність.

Економічні, технологічні, адміністративні перешкоди, що обмежують можливості участі споживачів у придбанні товару на визначеній території, установлюють географічні межі товарного ринку. Вони визначають регіон, на якому покупці можуть придбати необхідний їм товар. Національним товарним ринком є територія України, місцеві товарні ринки обмежуються територіями міст, населених пунктів, районів, областей. Національний або місцеві товарні ринки конституюють економічну можливість будь-якого покупця набути товару на даній території. Така можливість за їхніми межами відсутніх. Коли товар, реалізований на ринку в однім регіоні, виступає замінником товару, що продається в іншому, то такі регіони виступають як один географічний ринок даного товару. Для покупця ознакою єдиного географічного ринку виступає доступність товару, реалізована в різноманітних областях країни.

Ознаки географічного ринку й умови їхньої реалізації подані в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1.

№ п/п Ознаки Умови їхньої реалізації
Можливість переміщення попиту між територіями, що входять у географічний ринок - доступність транспортних засобів для переміщення покупця до продавця; - незначність транспортних витрат на переміщення покупця до продавця
Можливість переміщення товару між територіями, що входять у географічний ринок - незначність витрат на транспортування товару від продавця до покупця; - зберігання якості і споживчих властивостей товару при транспортуванні; - відсутність адміністративних обмежень на ввіз і вивіз товару
Порівняний рівень цін на відповідні товари на географічному ринку  

 

Досвід країн із розвитою ринковою економікою показує, що транспортні витрати на обслуговування єдиного географічного ринку не повинні перевищувати 5% від ціни товару.

Загальний обсяг реалізації в межах єдиного географічного ринку складається із сум реалізації товару на цьому ринку всіма продавцями

, (8.4)

де - обсяг реалізації на географічному ринку;
  - обсяг реалізації окремим постачальником товару.

Насправді, визначити обсяг реалізації товару на географічному ринку таким чином не завжди є можливим через відсутність прямих даних про обсяги реалізованої споживачам продукції. Тоді його можна встановити розрахунковим шляхом, виходячи зі співвідношення:

Vр = Пр + Вв - Вз , (8.5)

де Пр - обсяг виробництва товару на території ринку місцевими виробниками;
  Вв - обсяг увозу на територію ринку;
  Вз - обсяг вивозу за межі внутрішнього ринку.

Дослідження потреб - найважливіший елемент кон’юнктурної оцінки ринку. Це дозволяє обрати оптимальний напрямок перспективних розробок і сконцентрувати увагу проектантів, виробників і споживачів на тих вигодах і перевагах, які можуть бути досягнуті в результаті використання нових товарів. Це цінно з погляду найбільш повного задоволення конкретних запитів окремих споживачів. Завдяки цьому на ринок надходять ті товари, що необхідні споживачу, а не ті, що вироблені, тому що інших немає. Це сприяє закріпленню ринку споживача і дозволяє зменшити вплив виробника.

Короткостроковий аналіз національного ринку визначає кон'юнктурну його характеристику. У свою чергу середньостроковий і довгостроковий аналіз ринку дозволяє визначити стратегію економічної політики. Аналіз національного ринку виступає основою розробки напрямків відповідних регулюючих впливів держави.

У національній економіці кон’юнктурні дослідження ринків виконують важливі функції. Вони забезпечують:

- зв'язок між виробниками і споживачами;

- формування пропорцій в економіці;

- інформацію про його стан;

- оздоровлення економіки через конкуренцію і банкрутство.

Взаємозв'язок між попитом і пропозицією залежить від ємності ринку і його насичення. Ємність ринку визначається станом виробництва і споживання продукції

Е = Р + ПРО - Е + I + Z - M - Ek + Ik, (8.6.)

де Е - ємність національного ринку;
  Р - національне виробництво даного товару;
  О - залишок товарних запасів на складах підприємства-виробників;
  Е - експорт;
  I - імпорт;
  Z - зниження запасів товарів у споживачів;
  М - збільшення запасів товарів у споживачів;
  Ek - непрямий експорт;
  Ik - непрямий імпорт.

Непрямий експорт і імпорт враховують товар, використаний в іншому виробі і вивезений або завезений у країну. Ємність національного ринку охоплює повне споживання товару на даному ринку. Насичення ринку наступає в результаті повного задоволення попиту.

В основі сучасних економічних відношень повинно лежить не прямий розподіл і перерозподіл суспільного продукту, а головним чином регулювання соціально-економічним середовищем, у якому існують виробники і споживачі продукції. Ринок товарів стає засобом оптимізації потоків товарів і їхнього розподіли і перерозподілу в національному господарстві. Таким чином, ринок стає найважливішим засобом державного Але щоб ринковий механізм функціонував ефективно необхідні визначені умови й інститути їхньої реалізації. Проте ринковий механізм самий по собі не спроможний до макроекономічної координації і не може вирішити всі проблеми народногосподарського розвитку. Сигнали ринку не завжди адекватно показують майбутні ефекти діяльності учасників господарського процесу, тому часто вони не в змозі вживати заходів, що вважаються доцільними. Ринковий механізм переважно орієнтований на здійснення власних інтересів і не реалізує суспільні. Підприємства віддають перевагу використанню таких потужностей, що дають швидку віддачу і мало зацікавлені в таких, що приносять прибуток через невідомий проміжок часу. Це уповільнує процес виділення капітальних вкладень на приріст виробництва. Приріст капітальних вкладень, як правило, ускладнює застосовувану техніку і технологію і потребує відповідно вкладення більш кваліфікованої праці в майбутньому, у той час як попит потребує товар сьогодні, який можна виробити за допомогою традиційних засобів. Ринковий механізм не в змозі передбачити обсяг необхідного виробництва в капіталоємних галузях, що не витримують рівнобіжних потужностей. Тому неминучі збитки. Ринок також мало зацікавлений у фундаментальних дослідженнях, що дадуть економічні вигоди (а може і не дадуть) у доступному для огляду майбутньому. Крім того ринковий механізм не чутливий до суспільної необхідності вирівнювання нерівності окремих учасників господарського процесу, регіонів і т.п., а регулювання виробництва і споживання можливо лише за умови, що товар має ціну, а споживача можна ідентифікувати. Таким чином, ринковий механізм не є на сьогодні достатнім у регулюванні розвитку національного господарства..