Поняття й завдання вивчення ринкової кон'юнктури.

Основні завдання кон'юнктурних досліджень.

Види економічних процесів.

Рівновага в економіці, економічна статика й динаміка.

Поняття й завдання вивчення ринкової кон'юнктури.

Лекція 5.

3.3.3. Зміст і види економічної кон'юнктури

Світова економіка й економіка будь-якої країни являє собою систему зі складними зв'язками й взаємодіями. Як будь-яка система, економіка перебуває в постійному русі. Кожний окремо взятий суб'єкт господарської діяльності являє собою самостійний елемент економічних взаємин, для якого важливо мати певні подання про функціонування цієї системи й напрямках її розвитку. Особливість людського мислення така, що кожне із природних явищ (у тому числі й економічних) бачиться в статичному ракурсі, зафіксованому в певний моменті часу. Однак вивчення розвитку системи вимагає порівняння цих моментів. Порівняння стану економічної системи прийнято називати динамікою процесу. Оцінка динамічного процесу й становить основу кон'юнктурних досліджень.

Будь-яка конкретна соціально-економічна дійсність измен-чива, різноманітна й складна. І ми маємо можливість у цьому постійно переконуватися. Саме ця її особливість створює труднощі наукової оцінки й практичної реалізації тих або інших подань про економічну дійсність.

Шляхом розбивки економічної системи на однорідні елементи, що піддаються аналізу, можна послідовно змоделювати поводження всієї системи. При цьому окремі елементи системи фіксуються в певний статичний момент часу. Окремий елемент будь-якої системи, якому можна охопити певним поданням про його поводження, прийнято називати обрієм пізнання.

До вивчення ж економічного життя можна підходити зі статичної й динамічної точок зору.

Під економічною статикою розуміються такі теорія й практика, які розглядають економічні явища поза зміною в часі. Навпроти, економічна динаміка вивчає економічні явища в процесі їхньої зміни в часі.

Методи кон'юнктурного аналізу становлять сполучну ланку в поданнях про статичні елементи економічної системи (суб'єктах господарювання, державі, власності й т.п.) і їхньому поводженні в ній і в часі.

Для аналізу економічної кон'юнктури дуже важливе значення має поняття стан системи.

Для статики основною категорією аналізу об'єкта служить категорія незмінності, тотожності. Із цими категоріями зв'язана концепція статичного стану рівноваги економіки.

Для динаміки основною категорією є зміна, розходження елементів системи. Однак динаміка може використати категорію динамічної рівноваги.

Але чи існує рівновага економіки взагалі?

Під станом рівноваги економіки розуміють здатність економічної системи вертатися у вихідний стан після впливу на неї зовнішніх випадкових або нових нехарактерних для неї збурювань. При цьому вважається, що середні кон'юнктурні показники коливаються навколо деякого середнього значення, що і визначає крапку рівноваги. Уже в самім цьому визначенні розкривається сутність колеблемости економічних процесів.

Незважаючи на досить загальні подання про поняття рівноваги в економіці, думки економістів розходяться у визначенні механізму його встановлення. У загальному виді є дві основні моделі економічного росту: неокласична (Солоу, 1956) і неокенсианська (Харрода-Домара, 1948).

Перша модель зпридатна для пояснення динамічної рівноваги в економіці на довгих інтервалах часу й пов'язана з концепцією глобальної світової рівноваги в економіці. Друга описує динаміку циклічності в економіці на коротких інтервалах часу, підкреслюючи нерівновагу в економіці. Однак, на наш погляд, ці точки зору не суперечать одна одній, оскільки «вони ставляться до різних економічних феноменів».

Економічна система є частиною більшої системи людського буття, тому говорити про рівновагу економіки, як про її незмінну властивість, не доводиться, що підкреслюється історичним досвідом. Крім того, складна економічна структура дозволяє говорити про локальну (часткову) рівновагу, яка може призводити до несподіваних і значних змін економічної структури, до появи нових сталих станів. Якщо розглядати економіку (позначимо її буквою S) у спрощеному виді як якесь коло (рис. 3.7.), то локальна рівновага - це деякий рух системи з однієї крапки до іншої.

Рис. 3.7. Схема динамічної рівноваги економіки

Процеси такого роду прийнято називати становленням. У процесах станов-лення поводження економіки перестає бути строго детермінованим. У ній періодично виникають потенційно нові крапки рівноваги. При цьому обрій пізнання різко звужується, і методика кон'юнктурних змін потерпає значні зміни.

На сьогодні існують дві основні точки зору на стан локальної нерівноваги:

1) при виході з рівноваги в економіці виникають сили, що повертають її в колишній рівноважний стан;

2) стан нерівноваги є характерним для економіки.

Друга припускає дві ймовірності виходу з нерівновагого стану:

1) якщо збурювання невелике, економічна система самостійно повертається у вихідний стан;

2) якщо збурювання велике, економіка не зможе повернутися у вихідний стан.

В останньому випадку в економічній системі неминуче виникнуть численні структурні зміни, не прогнозовані по тимчасовому факторі, і сама система буде рухатися до нової рівноваги (саме така точка зору пояснює всі види економічних процесів). Стан рівноваги економіки не є статичним, скоріше варто говорити про динамічну рівновагу економіки.