Інтерактивні дошки.

Поняття „мультимедіа”, „мультимедійні технології”. Шляхи використання мультимедійних технологій в освіті.

Тема: „Поняття „мультимедія”. Шляхи використання мультимедійних технологій в освіті”. Інтерактивні дошки.

Мета: формування теоретичних знань щодо понять „мультимедія”, „мультимедійні технології”. Огляд еволюції мультимедійних засобів. З’ясування шляхів використання мультимедійних засобів в освіті.

Література

1. Антоненко В.М., Ратушна Ю.В. Сучасні інформаційні системи і технології. Навчальний посібник. – К,: КСУМГІ. – 2005. – 131с.

2. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Шестопалюк О.В. Сучасні інформаційні засоби навчання. Навчальний посібник. – К.: Освіта України. – 2007. – 535с.

3. Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Вороліс М.Г. Методика використання технічних засобів навчання. Навчальний посібник. – К.: Освіта України. – 2007. – 256с.

4. Гуревич Р.С., Гордійчук Г.Б., Кадемія М.Ю., Кондратюк В.Д. Вивчення та методика використання інтерактивної дошки та плазмової панелі в навчально-виховному процесі: Інструкція та методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 9 з курсу „Мультимедійні засоби навчання” – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2008. – 60 с.

5. Джо Хайбрейкен. Microsoft oftice 2003. Все в одном. – Спб.: Издательский дом «Вільямс». – 2005. – 864с.

6. Информатика. Базовый курс /Симонович С.В., Евсеев Г.А., Мухаровский В.И., Бобровский С.М. – СПб.: Питер. – 2000. – 640с.

7. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Підручник для студентів ВНЗ / Авт.кол.: В.В. Браткевич, М.В. Бутов, І.Щ. Пушкар. – К.: ВЦ «Академія». – 2002. – 704с.

8. Нейл Рандалл. Деннис Джоунс. Использование Microsoft Front Page 2002. Специальное издание. – Спб.: Издательский дом «Вильямс». – 2002. – 848с.

9. Симонович С.В. и др. Базовый курс. – Спб.: Питер. – 2001. – 640с.

План

Рано чи пізно комп’ютер доводиться освоювати майже всім. Комусь захочеться пограти в комп’ютерні ігри чи „погуляти” Інтернетом. Комусь освоїти комп’ютер потрібно, щоб отримати бажане робоче місце. Вам це потрібно і під час навчання в університеті і для майбутньої професійної діяльності. Саме з допомогою комп’ютера ви можете знаходити, обробляти і використовувати різноманітну інформацію для успішного навчання, написання курсових і дипломних робіт; для підготовки до уроків; створення необхідного методичного і дидактичного обладнання навчального процесу СЗШ і інших навчальних закладів; для ведення звітної і статистичної документації; для створення мультимедійних презентацій тощо. Тобто, володіння комп’ютером – одна з необхідних рис сучасного вчителя будь-якої спеціальності.

Мета вивчення дисципліни „Мультимедійні засоби навчання” – підготовка студентів до ефективного застосування сучасної комп’ютерної техніки з метою оптимального використання робочого часу, здобуття навичок створення й демонстрації презентацій, розробки педагогічних програмних засобів, тестуючих програм, сайтів навчальних закладів тощо.

Цей курс передбачає лекційні, лабораторні, індивідуальні заняття під керівництвом викладача, що забезпечує закріплення теоретичних знань, сприяє набуттю практичних навичок і розвитку самостійного наукового мислення. Вивчення дисциплін дає підґрунтя для подальшого засвоєння можливостей використання комп’ютерної техніки в численних спеціальних методах вивчення та аналізу інформації.

1) Поняття „мультимедія”, „мультимедійні технології”. Шляхи використання мультимедійних технологій в освіті.

Найбільш характерним явищем сучасного етапу розвитку цивілізації є, на наш погляд, лавинний зріст обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів та технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп’ютерів, розповсюдження інформаційно-комунікаційних і креативних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчого потенціалу людини в процесі навчання та забезпечення наступності навчання між різними ланками навчально-виховних закладів освіти.

Розвиток педагогіки як науки характеризується не тільки новаціями в галузі методів, способів та організаційних форм навчання. На різних етапах паралельно з технічним розвитком відбувалося інтенсивне впровадження у навчальний процес різноманітних засобів наочності, технічних засобів. Все це здійснювалося з однією метою: підвищення ефективності навчального процесу в цілому й інновацій, які запроваджуються.

Треба зауважити, що безпосередньо для навчального процесу було розроблено небагато технічних пристроїв. Серед них можна назвати лише графопроектор, лінгафонний пристрій (кабінет), інтерактивну (мультимедійну) дошку. Всі інші технічні засоби запозичені з побуту: програвач, магнітофон, телевізор, відеомагнітофон, комп’ютер, аналогові та цифрові відеокамери, DVD та інші. Щоразу, під час появи нового технічного пристрою, педагоги розмірковують, як використати його для розв’язання дидактичних завдань. Таким чином, аналізуючи природні якості засобів навчання, педагоги визначають їх дидактичні властивості та функції в навчальному процесі.

Ретроспективний аналіз історії розвитку форм і методів людського навчання свідчить про небувалий і прискорений процес „зміни віх”. Для переходу від усного способу навчання до письмового знадобилось 500 млн. років. Від письмових форм до друкованих – 5 тис. років. Від друкованих до форм із застосуванням радіо, телефону, кіно – більше 500 років. І, нарешті, понад 50 років відбувався перехід до сучасних форм (кабельне телебачення, відеомагнітофон, калькулятори, ПК).

За даними ООН, людина запам’ятовує лише 10 % з прочитаного, 20 % з почутого, 30% з побаченого. Якщо людина чує та бачить, рівень запам’ятовування підвищується до 50 %, а якщо чує, бачить, а потім обговорює, то і до 70%. Використання аудіовізуальних засобів до того ж скорочує на 40% необхідний для навчання час і на 20% збільшує обсяг засвоєної інформації.

Про значення МЗН в навчально-виховному процесі свідчать такі факти. Для розпізнавання раніше невідомого предмету людині потрібна така кількість часу:

– при словесному описі – 2,8 сек.;

– на чорно-білому фото – 1,2 сек.;

– на кольоровому фото – 0,9 сек.;

– засобами кіно і телебачення – 0,7 сек.;

– при показі в натурі – 0,4 сек.

Учні пізнають навколишній світ за допомогою всіх органів почуттів. Проте, основними каналами отримання інформації є зорові аналізатори. Система “вухо-мозок” пропускає за секунду 50 одиниць інформації, а система “око-мозок” – 500.

Тому невипадково, що 90 відсотків всієї інформації учні отримують за допомогою зору, а 10 відсотків за допомогою слуху. “Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути” – так говорить досить актуальне прислів’я.

За останні роки в школах з’явились та інтенсивно розвиваються копіювальна і відеотехніка, музичні центри, нові покоління діапроекторів і графопроекторів. Все більше шкіл обладнані сучасними комп’ютерними кабінетами. Ефективне використання МЗН в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл сприятиме успішному вирішенню поставлених перед школою і вчителем завдань.

У сучасній українській педагогічній літературі термін інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

Інформатизація освіти як складова інформатизації суспільства в широкому сенсі охоплює комплекс соціально-педагогічних перетворень, пов’язаних із насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами і технологією, а у вузькому сенсі – впровадження в заклади освіти інформаційних засобів, заснованих на мікропроцесорній техніці, а також педагогічних технологій, що базуються на цих засобах.

Інформатизація освіти суттєво впливає на зміст, організаційні форми і методи навчання та управління навчальною діяльністю, призводить до змін у навчальній діяльності учнів, викладачів і тому, на нашу думку, повинна охоплювати всі сфери їх діяльності.

Нам імпонує означення, запропоноване Р.С. Гуревичем : „НІТ в освіті – технології навчання, виховання, наукових досліджень і управління, засновані на використанні обчислювальної та інформаційної техніки і спеціального програмного, інформаційного та методичного забезпечення. Таким чином, у зміст НІТ освіти, крім складових НІТ навчання (засоби і методи НІТ навчання), входять також засоби і методи керування системою освіти (введення баз даних учнів і викладачів, інформаційно-довідкові нормативні і методичні системи, телекомунікаційні системи між школами й установами освіти тощо). У наш час НІТ застосовується майже у всіх галузях і сферах людської діяльності.

Інформатизація загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів є невід’ємною складовою інформатизації освіти. Однією з найсуттєвіших складових інформатизації загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів є інформатизація навчального процесу – створення, впровадження та розвиток комп’ютерно-орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів та технологій, побудованих на базі інформаційно-комунікаційних технологій.