Система стандартів з безпеки праці і захисту від радіаційногозабруднення
Державні і міжнародні | |
ДСТУ 150 2889-2001 IS0 2889:1975 | Захист від радіації. Загальні принципи відбору проб радіоактивних речовин з повітря. |
ДСТУ 150 3925-2001 IS0 3925:1978 | Речовини радіоактивні негерметизовамі. Ідентифікація та сертифікація. |
ДСТУ 150 7503-1-2001 IS0 7503-1:1988 | Захист від радіації. Оцінювання забруднення поверхні. Ч.1. Бета- та альфа- випромінювачи. |
ДСТУ 150 7503-2-2001 IS0 7503-2:1988 | Захист від радіації. Оцінювання забруднення поверхні. Ч.2. Забруднення поверхні тритієм. |
ДСТУ 150 8194-2001 IS0 8194:1987 | Одяг для захисту від радіоактивного забруднення. Проектування, вибір, методи випробувань та використання. |
ДСТУ 150 9696-2001 IS0 9696:1992 | Захист від радіації. Вимірювання альфа- активності у прісній воді. Метод концентрованого джерела. |
ДСТУ 150 9698-2001 IS0 9698:1989 | Захист від радіації. Визначення об'ємної активності тритію. Метод підрахунку сцинтиляцій у рідкому середовищі. |
ДСТУ 150 10703-2001 IS0 10703:1997 | Визначення об'ємної активності радіонуклідів методом гамма- спектрометрії з високою роздільною здатністю. |
ДСТУ БА. 1.1-67-95 | Радіаційна безпека в будівництві. Терміни та визначення. |
Міждержавні | |
ГОСТ 12.1.048-85 | Контроль радиационный при захоронении радиоактивных отходов. Номенклатура контролируемыіх параметров. |
ГОСТ 17925-72 | Знак радиационной опасности. |
ГОСТ 19465-74 | Покрытия подимерные защитные для улучщения- радиационной обстановки. |
ГОСТ 23255-78 | Средства индивидуальной защиты от радиоактиваных веществ. Термины и определения |
1.1.1 Терміни та визначення, принципи відбору проб радіоактивних речовин
Стандарти ДСТУ БА. 1.1 -67, ДСТУ ISO 2889 і ISO 2889, ДСТУ ISO 3925 і ISO 3925, ДСТУ ISO 8194 і ISO 8194 розглядають терміни та визначення :
Ø радіаційної безпеки,
Ø принципи відбору проб радіоактивних речовин з повітря,
Ø ідентифікацію та сертифікацію радіоактивних негерметизованих речовин,
Ø одяг для захисту від радіоактивного забруднення.
1.1.2Визначення активності радіонуклідів та оцінювання забруднення поверхні
Стандарти ДСТУ ISO 7503-1 і ISO 7503-1, ДСТУ ISO 7503-2 і ISO 7503-2, ДСТУ ISO 9696 і ISO 9696, ДСТУ ISO 9698 і ISO 9698, ДСТУ ISO 10703 і ISO 10703 розглядають:
визначення об'ємної активності радіонуклідів методом гамма- спектрометрії з високою роздільною здатністю;
вимірювання альфа- активності у прісній воді методом концентрованого джерела;
оцінювання забруднення бета- та альфа- випромінюванням;
оцінювання забруднення поверхні тритієм;
визначення об'ємної активності тритію методом підрахунку сцинтиляцій у рідкому середовищі.
Так, згідно вище наведених НД , забрудненою вважається територія, проживання на якій може призвести до опромінення населення більше І мЗв на рік понад природний доаварійний фон.
Існує поділ забрудненої території на зони:
v зона відчуження,
v зона безумовного (обов'язкового) відселення, де людина може одержати додаткову дозу опромінення більше 5 мЗв на рік, крім дози, яку вона одержувала в доаварійний період;
v зона гарантованого добровільного відселення, де людина може отримати додаткову дозу опромінення більше 1 мЗв на рік до природного і до аварійного.
Допустиміконцентрації радіонуклідів у поверхневих водах водойм встановлюють виходячи з умов, щоб у разі потрапляння радіонуклідів щодня в організм впродовж усього життя створювалося внутрішнє опромінення, безпечне для людини.
ПРИМІТКА:Важкорозчинні радіонукліди, потрапляючи в травний канал, легко надходять у кров, розповсюджуючись по всьому організму, накопичуються в печінці, кісткових тканинах, щитоподібній залозі тощо.
1.1.3Захист населення від радіоактивних речовин у повітрі приміщень
Стандарти ДСТУ 2889,
2889, ДСТУ БА. 1.1-67, ГОСТ 19465, ГОСТ 23255 визнають основним джерелом опромінення населення є природне випромінювання навколишнього середовища.
Таким навколишнім середовищем, у якому людина проводить 80 % усього часу, є будівлі, житлові будинки і виробничі приміщення.
Якщо порівняти повітря в наших квартирах із забрудненим міським, то в приміщені воно виявиться в 4-6 разів бруднішим і у 8- 10 разів токсичнішим.
Компонентом природного випромінювання є:
по-перше, будівельні матеріали, виготовлені з природної сировини, що мають у своєму складі природні
- 226
, 232
, 40К , які є джерелом зовнішнього гамма-випромінювання всередині приміщень;
по-пруге радіоактивний газ радон, який утворюється при розпаданніі 226
, 232
, надходить у повітря приміщень зі стін, грунту з водопроводу, побутового газу.
Сумарно ці джерела вносять до 70% у загальну дозу випромінювання населення.
Допустимі рівні потужності поглиненої дози (ППД) гамма-випромінювання в повітрі будинків та приміщень ППД в середині приміщень з постійним перебуванням людей, не повинна перевищувати 0,27 мкГр год-1 .
До приміщень з постійним перебуванням людей відносяться:
Ä житлові приміщення,
Ä приміщення дитячих закладів,
Ä санітарно-курортних лікувально-оздоровчих закладів.
Для повітря приміщень установлені допустимі рівні середньоквад-ратичної еквівалентної рівноважної концентрації (ЕРК) ізотопів радону: для повітря приміщень, що проектуються і будуються та при реконструкції будинків і споруд с постійним перебуванням людей ЕРК 222не повинна перевищувати 50Бк м-3, а для 222
- 3Бк м3 ЕРК 222
у повітрі будинків, що експлуатуються з постійним перебуванням людей не повинна перевищувати 100 Бк м-3 , а для 222
- 6 Бк м -3 .
1.1.4 Контроль радіаційний при похованні радіоактивних відходів
Стандарт ГОСТ 12.1.048 розглядає номенклатуру параметрів, що контролюються при похованні радіоактивних відходів.
2.Безпека праці і захист від іонізуючого випромінювання.
Іонізуюче випромінювання - це потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній негативні та позитивні іони.
Основними нормативними документами, у відповідності до яких здійснюється радіаційний контроль за безпекою населення, є:
"Закон про радіаційну безпеку населення" і прийняті як його розвиток "Норми радіаційної безпеки України - НРБУ-97",
санітарні правилами та нормами (СанПіН №5804-91),
"Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань ОСП--72/87'',
«Гранично допустимі рівні випромінювання на робочих місцях»
система стандартів з захисту від опромінення.
Ці документи служать для забезпечення:
· радіаційної безпеки людини,
· безпечних умов праці персоналу,
ПРИМІТКА: Екологічних нормативів, які встановлювали б допустимі впливи на екосистеми, в галузі радіаційної безпеки не існує.