Фінансування промисловості та енергетики

Видатки на розвиток промисловості та енергетики вклю­чають такі групи видатків

1. Видатки на паливно-енергетичний комплекс:

—видатки, пов’язані з реструктуризацією вугільної про­мисловості;

—утримання державної воєнізованої гірничорятувальної служби;

—державна підтримка вугледобувних підприємств;

—організація і регулювання діяльності в галузі виробництва ядерного палива;

—заходи щодо охорони об'єктів атомної енергетики.

2. Видатки на відтворення мінерально-сировинної бази:

—геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за раху­нок відрахувань видобувних підприємств;

—роботи щодо вивчення газоносності, розроблення мето­дів дегазації вугільних пластів, розв'язання проблем пошуку, використання метану.

3. Видатки на інші галузі промисловості: (наприклад, видатки на реструктуризацію залізорудних підприємств із підземного видобутку руди).

Найбільшу частку у видатках на розвиток промисловості та енергетики становлять видатки на державну підтримку вугледобувних підприємств, що визначено Програмою ре­формування й фінансового оздоровлення підприємств вугіль­ної промисловості України, затвердженою.

Здійснюється перебудова вугільної промисловості, яка передба­чає заходи щодо реструктуризації підприємств галузі з метою поліпшення структури шахтного фонду шляхом реконструкції й технічного переустаткування перспективних шахт і закриття з наступною ліквідацією неперспективних збиткових шахт. Вони передбачають фізичну ліквідацію шахт, виконання заходів еко­номічного захисту, будівництво водовідливів тощо, а також витрати, пов'язані із соціальним захистом вивільнених праців­ників, що складаються з витрат на вихідну допомогу й компен­сації при звільненні, виплат відшкодування заподіяної шкоди здоров'ю працівника при виконанні ним трудових обов'язків, витрат на побутове вугілля окремим категоріям населення, які отримували його на підприємстві до його ліквідації, витрати на створення нових робочих місць для вивільнених тощо.

За рахунок коштів державного бюджету здійснюються ви­датки на утримання державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості - ви­датки на оплату праці персоналу з нарахуваннями, видатки на необхідність підтримання готовності зазначеної служби до дій в аварійних і надзвичайних ситуаціях.

На заходи, пов'язані з виведенням із експлуатації ЧАЕС, що включають витрати щодо утримання зупинених блоків Чорно­бильської АЕС. До господарського утримання зупине­них трьох енергоблоків включається заробітна плата персоналу, оплата спожитих енергоносіїв, технічне обслуговування устатку­вання, фізичний захист і пожежна охорона, перевезення персо­налу, лікувально-оздоровче харчування в зоні відчуження та ін­ший соціальний захист персоналу.

Видатки бюджету на реструктуризацію залізорудних під­приємств із підземного видобутку руди спрямовуються на вико­нання рішень Кабінету Міністрів України щодо термінової до­корінної структурної перебудови гірничодобувних підприємств Криворізького басейну, для реструктуризації гірничодобувних підприємств із підземним видобутком руди шляхом закриття збиткових шахт і переведення їх у режим гідрозахисту гірничих робіт усього Кривбасу.

4. Видатки на розвиток агропромислового комплексу

Державна підтримка розвитку агропромислового комплек­су України здійснюється за такими напрямами:

—невтручання органів виконавчої влади у вибір форм гос­подарювання й господарську діяльність суб'єктів підприєм­ництва, крім випадків, передбачених законами;

—стимулювання розвитку приватного підприємництва;

—забезпечення суб'єктам господарювання захисту прав власності на землю, майно та результати своєї праці;

—державної підтримки наукових досліджень щодо створен­ня та впровадження нових екологічно чистих ресурсозбережних технологій вирощування, поглибленої переробки сільськогос­подарської сировини та виготовлення з неї конкурентоспро­можної вітчизняної продукції;

—проведення закупок сільськогосподарської продукції до державних резервів;

—підтримки сільськогосподарських товаровиробників, ін­фраструктури аграрного ринку, виробництва стратегічно важ­ливих видів сільськогосподарської продукції, спрямованих на гарантування продовольчої безпеки держави;

—формування цінового, податкового і кредитного меха­нізмів з урахуванням специфіки сільського господарства як га­лузі із сезонним характером виробництва, уповільненим обо­ротом капіталу і низькою нормою прибутку;

—дотування виробництва продукції тваринництва, ри­бальства та льону;

—поєднання обов'язкового і добровільного страхування;

—створення умов для забезпечення кредитами сільсько­господарських товаровиробників з урахуванням сезонності ви­рибництва.

Кредитування сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в поєднанні загальноприйнятого порядку надан­ня кредитів зі спеціальним режимом кредитування, який вра­ховує особливості ведення сільськогосподарського виробниц­тва та умови проведення економічних і земельної реформ на селі, а саме:

—створення інфраструктури фінансово-кредитного забез­печення сільського господарства;

—режим спеціального кредитування, який передбачає за рахунок Державного бюджету України компенсацію ставки за кредитами в розмірі не менш як 50 відсотків облікової ставки, встановленої Національним банком України.

Частка видатків Державного бюджету України на фінансу­вання розвитку сільського господарства має бути не меншою за 5 відсотків видатків бюджету.

Статті видатків Державного бюджету України щодо фінан­сування сільського господарства формує безпосередньо Мініс­терство аграрної політики України, виходячи із загальних об­сягів бюджетних асигнувань на галузь.

За рахунок бюджетних коштів фінансуються такі видатки на розвиток агропромислового комплексу:

1. Видатки на поліпшення земельних ресурсів:

—оплата робіт щодо докорінного поліпшення земель;

—проведення земельної реформи;

—хімічна паспортизація земель.

2. Видатки на сільськогосподарське виробництво:

—державна програма селекції у тваринництві й птахів­ництві;

—заходи щодо боротьби зі шкідниками та хворобами сіль­ськогосподарських рослин;

— протиепізоотичні заходи;

—підтримка виробництва продукції тваринництва й рос­линництва;

—фінансування витрат на закладання і догляд за молоди­ми садами, виноградниками та ягідниками;

—державна програма селекції в рослинництві;

—державна підтримка селянських (фермерських) госпо­дарств;

—часткова компенсація ставки за кредитами комерційних банків, що надаються сільгосптоваровиробникам та іншим підприємствам агропромислового комплексу.

3. Видатки на закупівлю сільськогосподарської продукції та техніки;

4. Видатки на дослідження і практичні розробки в галузі сільського господарства:

— розроблення проектно-кошторисної документації, виго­товлення та випробування дослідних зразків техніки для сіль­ського господарства, харчової та переробної промисловості.

5. Видатки на діяльність і послуги в галузі сільського господарства:

— фінансування господарств, що перебувають в особливо складних кліматичних умовах;

— заходи, пов'язані із формуванням державного насін­нєвого страхового фонду.

За рахунок бюджетних коштів фінансуються також ви­датки на лісове господарство, рибальство і мисливство, вод­не господарство.

Із видатків на розвиток агропромислового комплексу, що фінансуються з державного бюджету, надзвичайно важливими для впровадження науково-технічного прогресу в розвиток сіль­ського господарства є державні цільові програми розвитку се­лекції в рослинництві й тваринництві і захисту рослин.

Це дасть змогу збільшити поголів'я і продаж племінної худо­би, підвищити її продуктивність, що, у свою чергу, дасть мож­ливість отримати додатково молока і м'яса. Збільшення ви­датків сприяє створенню високопродуктив­ного стада, збереженню генофонду локальних і зникаючих порід.

Здійснення державної програми селекції в рослинництві дає змогу щорічно впроваджувати у виробництво близько 400 нових сортів і гібридів сільгоспкультур, технології їх вирощування, сприяє зниженню собівартості продукції, підвищувати урожайність на 20—30 відсотків. Крім того, використання нових сортів і гібридів значно підвищить якість рослинницької продукції.

Враховуючи надзвичайно важливе значення меліоративних земель для стабілізації економіки в агропромисловому комплексі, Верховна Рада України прийняла Закон "Про меліорацію земель", одним із головних завдань якого є забезпечення працездатності водогосподарських і меліоративних державних фондів. - розгалуженою мережею водогосподарських експлуатаційних організацій, які забезпечують сприятливий водоповітряний режим ґрунтів на осушених і зрошуваних землях шляхом відведення надлишкових вод і подачі обсягів вологи, необхідної для поливу сільськогосподарських культур, боротьбу з надзвичайними си­туаціями на водних об'єктах (паводки, повен).

Щодо лісового господарства України, то воно за своїм на­родногосподарським призначенням і місцеположенням вико­нує переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції і має обмежене експлуатаційне значення. Головними завданнями галузі є створення національної лісо­сировинної бази на основі інтенсифікації ведення лісового господарства і вдосконалення технологій створення високо­продуктивних насаджень, розроблення зональних систем із бо­ротьби зі шкідниками і хворобами лісів із застосуванням но­вих, економічно безпечних препаратів, забезпечення народ­ного господарства деревиною.

5. Інші видатки бюджету, пов'язані з економічною діяльністю

До інших видатків бюджету, пов'язаних з економічною діяльністю, належить насамперед фінансування проектів багатоцільового розвитку.

1. Для забезпечення космічної діяльності в державі Національному космічному агентству України передбачається фінансування Загальнодержавної космічної програми. Закон України "Про державну підтримку космічної діяльності" обсяги фінансування програми планується насамперед спрямувати на виконання 24 міждержавних і міжурядових угод

Метою діяльності Національного центру управління та випробовувань космічних заходів Національного космічного агентства України є виконання Загальнодержавної (національної) космічної програми в інтересах забезпечення національної безпеки та обороноздатності, економіки, виконання цільових і міжнародних програм. Діяльність центру включає управління польотами національних космічних апаратів, прийом, збір, опрацювання та передачу інформації з космічних засобів і систем різноманітного призначення, контроль за технічними засобами космічного простору тощо.

2. Для виконання центрами стандартизації, метрології та сертифікації робіт щодо державного нагляду за додержанням вимог стандартів, норм і правил за засобами вимірювання - на фінансування Державної служби єдиного часу та еталонних частот для забезпечення України високоточною частотно-часовою інформацією в єдиних одиницях і шкалах та для придбання нормативної інформації для Національного фонду стандартів із метою вдосконалення інформаційного забезпечення державних органів, підприємств, установ, органі­зацій, громадських організацій і громадян .

3. Головними завданнями обласних, міських та інших гідроме­теорологічних центрів є проведення метеорологічних, гідроло­гічних, геліогеофізичних, аерологічних спостережень, фонових радіаційних і базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, прогнозування погоди, гідрологічного режиму водних об'єктів, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, врожайності сільськогосподарських культур, забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, Збройних сил України та населення інформацією загального користування про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища, попередженнями про небезпечні та стихійні явища.