Наслідки Люблінської унії для України

З приходом Польщі па українських землях різко посилилася політика сої пального та національного гноблення, український народ опинився перед загрозою повного національного знищення:

• польські магнати та шляхта привласнювали укргинські землі;

• в 1588 р. відбулося закріпачення українських селян;

• православним українцям, заборонялося займати будь-які державні посади, навчатися в університетах;

• проводилося насильницьке насадження католицтва;

• українські ремісники і купці опинилися в мети вигідних умовах, ніж польські (більші податки, заборона займатися певними ремеслами, обмеження торгівлі і т.д.);

• переслідувалася українська мова і звичаї, в установах напувала тільки польська мова.

Поляки ставилися до українців як до людейдругого сорту!

Почалося ополячення української знаті, яка заради збереження привілейованого становища приймала католицьку віру і польську мову. Українська нація втрачала свою еліту.

У 1396 р. у Бресті було проголошено церковну унію — об'єднання православної і католицької церков в одну — уніатську церкву (греко-католицьку). Уніатська, церква уберігала слов'янську мову та православні обряди, але визнавала догмати католицької церкви і переходила під владу папи римського. Існування православної церкви в Речі Посполитій було заборонено.

Про ги церковної унії виступили народні маси, частина знаті на чолі з княземКостянтином Острозьким (1527—1608), братства (громадські організації українських міщан, створені для захисту українських нацюнально-релшйних інтересів). Це змусило Польщув 1632 р. знову дозволити легальне існування православної церкви.

Таким чином, з приходом. Польщі було поставлено під сумнів існування українців як окремої етнічної спільності. В Україні розгортається визвольний рух проти польської колоніальної політики.