Особливості класифікації рослинних угруповань як основного об’єкта біогеоценотичних та екосистемних досліджень.

Дослідження фітоценозів здійснюється паралельно в кількох наукових напрямках. Такі дослідження є, зокрема, основним зав­данням геоботаніки, яка вивчає склад, особливості будови та по­ширення цих об'єктів. Завершальним етапом цих досліджень є по­будова класифікації, в якій тільки основний, нижчий рівень — асо­ціацію — можна вважати конкретною одиницею,а вищі рівні є аб­страктними одиницями, виділеними на підставі флористичної та екологічної близькості асоціацій.

Фітоценоз як найбільш природна форма об'єднання рослин у рослинні угруповання (типи фітоценозу) є також об'єктом дослід­ження екології. Пояснюється це тим, що неможливо вивчати при­родні об'єкти з точки зору даної науки,обминаючи фітоценози або рослинні угруповання.

Рослинне угруповання також розглядається як основний ком­понент біогеоценозу. Тому при встановленні типів біогеоценозів воно є визначальним,тобто покладеним у його основу.

При екосистемному підході до дослідження довкілля рослинні угруповання (точніше їхні територіальні об'єднання) використову­ються на різних рівнях екосистемних структур. Так, навіть в еко­системі краплі води існують ценози,утворені бактеріями та ниж­чими рослинами. Зважаючи на те, що класифікація фітоценозів, утворених цими видами рослин, перебуває ще в зачатковому стані, (за винятком класифікації угруповань, утворенних лишайни­ками),немає підстав сподіватись на створення найближчим часом єдиної класифікації природних біологічних систем з викорис­танням фітоценозів, утворенних як нижчими, так і вищими рос­линами. Хоча, в цілому, для подібної класифікації все жтаки більш придатні рослинні угруповання, утворені вищими рослинами. Ви­няток можуть становити лише біогеоценози та екосистеми водойм та ґрунтових субстратів,в яких вищі рослини не приймають участі.

Зважаючи на те,що фітоценози й рослинні угруповання є ос­новними об'єктами дослідження у ряді близьких наукових напрям­ків,за якими вивчаються природні біологічні системи,можливе ви­користання їх при створенні єдиної класифікації таких систем. Зокрема, на нижчому фітоценотичному рівні можливе оперування рослинним угрупованням як основною одиницею організації при­родних систем. Так, у межах о-ва Круглик (Канівський природний заповідник) описано близько ЗО асоціацій лучної,прибережно-вод­ної, псамофільної та деревно-чагарникової рослинності. На нас­тупному біогеоценотичному рівні можливе оперування рос­линними угрупованнями як неодмінним елементом в організації біогеоценозу. Наприклад, в межах того ж о-ва Круглик розгля­даються лучний, водний, прибережно-водний, псамофільний та деревно-чагарниковий біогеоценози. Відповідно всю сукупність рослинних угруповань та біогеоценозів о-ва Круглик можна розглядати як його єдину екосистему. Подібний підхід дозволить створювати системи класифікації природних біологічних систем різної складності.