Особливості класифікації рослинних угруповань як основного об’єкта біогеоценотичних та екосистемних досліджень.
Дослідження фітоценозів здійснюється паралельно в кількох наукових напрямках. Такі дослідження є, зокрема, основним завданням геоботаніки, яка вивчає склад, особливості будови та поширення цих об'єктів. Завершальним етапом цих досліджень є побудова класифікації, в якій тільки основний, нижчий рівень — асоціацію — можна вважати конкретною одиницею,а вищі рівні є абстрактними одиницями, виділеними на підставі флористичної та екологічної близькості асоціацій.
Фітоценоз як найбільш природна форма об'єднання рослин у рослинні угруповання (типи фітоценозу) є також об'єктом дослідження екології. Пояснюється це тим, що неможливо вивчати природні об'єкти з точки зору даної науки,обминаючи фітоценози або рослинні угруповання.
Рослинне угруповання також розглядається як основний компонент біогеоценозу. Тому при встановленні типів біогеоценозів воно є визначальним,тобто покладеним у його основу.
При екосистемному підході до дослідження довкілля рослинні угруповання (точніше їхні територіальні об'єднання) використовуються на різних рівнях екосистемних структур. Так, навіть в екосистемі краплі води існують ценози,утворені бактеріями та нижчими рослинами. Зважаючи на те, що класифікація фітоценозів, утворених цими видами рослин, перебуває ще в зачатковому стані, (за винятком класифікації угруповань, утворенних лишайниками),немає підстав сподіватись на створення найближчим часом єдиної класифікації природних біологічних систем з використанням фітоценозів, утворенних як нижчими, так і вищими рослинами. Хоча, в цілому, для подібної класифікації все жтаки більш придатні рослинні угруповання, утворені вищими рослинами. Виняток можуть становити лише біогеоценози та екосистеми водойм та ґрунтових субстратів,в яких вищі рослини не приймають участі.
Зважаючи на те,що фітоценози й рослинні угруповання є основними об'єктами дослідження у ряді близьких наукових напрямків,за якими вивчаються природні біологічні системи,можливе використання їх при створенні єдиної класифікації таких систем. Зокрема, на нижчому фітоценотичному рівні можливе оперування рослинним угрупованням як основною одиницею організації природних систем. Так, у межах о-ва Круглик (Канівський природний заповідник) описано близько ЗО асоціацій лучної,прибережно-водної, псамофільної та деревно-чагарникової рослинності. На наступному біогеоценотичному рівні можливе оперування рослинними угрупованнями як неодмінним елементом в організації біогеоценозу. Наприклад, в межах того ж о-ва Круглик розглядаються лучний, водний, прибережно-водний, псамофільний та деревно-чагарниковий біогеоценози. Відповідно всю сукупність рослинних угруповань та біогеоценозів о-ва Круглик можна розглядати як його єдину екосистему. Подібний підхід дозволить створювати системи класифікації природних біологічних систем різної складності.