Ротної тактичної групи
Місце у бойовому порядку артилерійського дивізіону та
Угрупування артилерії. Додані, підтримуючі та підручні
артилерійські підрозділи. Бойовий порядок артилерійської батареї,
При підготовці бою із штатних і доданих артилерійських частин і підрозділів загальновійськових з’єднань і частин створюється угрупування артилерії.
Угрупування артилерії – визначене рішенням командира частини складу, розподілення, тимчасове об’єднання в групи і розташування у бойовому (похідному) порядку загальновійськових частин артилерійських підрозділів для виконання поставлених завдань у бою.
Угрупування артилерії створюється до початку бойових дій, із зміною обстановки під час бою, особливо завдань загальновійськових частин, можливі зміни (уточнення).
Угрупування артилерії бригади містить:
- бригадну артилерійську групу (артилерійські підрозділи, які знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні командира бригади);
- артилерію батальйонів (мінометна батарея, протитанковий взвод);
- протитанковий резерв бригади.
Досвід застосування угруповань артилерії у Другій світовій війні довів доцільність створення артилерійських груп за організаційно-тактичним принципом (ПАГ, ДАГ, КАГ, ААГ). Кожний старший загальновійськовий начальник мав підручну артилерію. Це давало змогу організувати тісну взаємодію артилерії з піхотою, танками у масштабі частини, з’єднання.
Артилерійська група створювалась із 2-х і більше дивізіонів.
Полкові і дивізійні артилерійські групи(ПАГ, ДАГ)за певних умов ведення бойових дій, корпусні і армійські артилерійські групи (КАГ, ААГ), а також протитанкові резерви були важливим засобом у руках загальновійськових командирів, за допомогою яких вони зосереджували зусилля артилерії на головному напрямку, здійснювали вплив на хід бойових дій в інтересах полку, дивізії, корпусу, армії і забезпечували тісну безперервну взаємодію артилерії з танками і піхотою у ході бою.
Артилерійська група (АГ) – це артилерія у складі двох і більше дивізіонів, яка призначається для виконання завдань в інтересах загальновійськових частин і об’єднана загальним управлінням. Артилерійські групи створюються у бригадах (БрАГ), корпусах (КАГ, КГРА).
Батальйонна артилерія – це артилерія, яка входить до складу батальйону (мінометна батарея, протитанковий взвод).
Протитанковий резерв бригади (ПТРез) – призначений для ведення боротьби із танками та іншими броньованими машинами противника, прикриття загрозливих напрямів, флангів та стиків.
При організації бою за рішенням командира загальновійськової частини здійснюється розподілення штатної і доданої артилерії. Командиром корпусу – між бригадами; командиром бригади – між батальйонами.
Для більш тісної взаємодії артилерійські підрозділи можуть додаватися загальновійськовим частинам і підрозділам або призначатися для їх підтримки, а також залишатися у безпосередньому підпорядкуванні командира артилерійської частини як підручні.
Доданий артилерійській підрозділ поступає у повне підпорядкування командира загальновійськової частини (підрозділу) і виконує поставлені ним завдання. При необхідності він може залучатися до виконання завдань по рішенню старшого артилерійського командира.
Підтримуючий артилерійський підрозділ залишається у підпорядкуванні старшого артилерійського командира і виконує завдання з вогневого ураження противника, що будуть поставлені командиром загальновійськового підрозділу, якого він підтримує.
У цьому випадку артилерійський підрозділ займає бойовий порядок, як правило, у смузі або на ділянці дій загальновійськової частини (підрозділу), КСП командирів артилерійських підрозділів розташовують разом з КСП (СП) загальновійськових командирів або поблизу них.
Підручний артилерійський підрозділ знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні артилерійського командира для виконання раптово виникаючих завдань у найкоротший термін.
Для виконання вогневих завдань (завдань з розвідки противника) артилерійські підрозділи розгортаються у бойовий порядок, який є складовою частиною бойового порядку загальновійськового підрозділу (частини).
Бойовий порядок артилерійського підрозділу повинен забезпечувати (вимоги):
- найбільш ефективне виконання вогневого завдання;
- повне використання бойових можливостей підрозділу;
- підтримання безперервної взаємодії із загальновійськовими підрозділами, (підрозділами артилерійської розвідки, вогневими підрозділами);
- зручність управління;
- можливість швидкого маневру під час бою;
- найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї противника.
Для досягнення цихвимог артилерійські підрозділи необхідно розгортати на танконебезпечних напрямках, на ділянці дії підтримуючої частини (підрозділу) і на такій відстані від переднього краю противника, яка б забезпечувала найбільшу глибину вогневого ураження і в той же час виконання вогневих завдань з найменшою витратою боєприпасів. Крім цього розташування бойового порядку повинно виключати ураження артилерійських підрозділів вогневими засобами ближнього бою противника.
Бойовий порядок артилерійського дивізіону складається із бойових порядків батарей і підрозділів артилерійської розвідки, командно-спостережного пункту і пункту управління вогнем дивізіону, а при необхідності і спостережних пунктів (передового, бокового).
Бойовий порядок протитанкового артилерійського дивізіону (птадн) складається із бойових порядків батарей і командно-спостережного пункту дивізіону.
Бойовий порядок артилерійської батареї складається із бойових порядків вогневих взводів, ПУВ батареї, командно-спостережного пункту, а при необхідності і спостережного пункту (передового, бокового).
Бойовий порядок протитанкової артилерійської батареї, батареї ПТКР (птабатр, батр ПТРК)складається із бойових порядків взводів і командно-спостережного пункту батареї.
Бойовий порядок вогневого (протитанкового) взводу складається із гармат (установок ПТКР), розташованих на вогневій позиції. У протитанковому взводі, крім того, розгортають командно-спостережний пункт взводу.
Для розгортання артилерійського дивізіону у бойовий порядок призначають район вогневих позицій (ВП) і район (рубіж) командно-спостережних пунктів (КСП).
Батареї призначають район вогневих позицій (або вогневу позицію) і місце командно-спостережного пункту.
У районі вогневих позицій, для кожної батареї готують 2-3 вогневих позиції.
Основний район вогневих позицій призначають для виконання вогневих завдань у всіх видах бою. У залежності від належності дивізіону (батареї), дальності стрільби артилерійських систем, калібру систем і умов виконання, а також обстановки основний район вогневих позицій призначають на відстані 2-6 км від передових підрозділів (переднього краю оборони) наших військ. Розміри району вогневих позицій дивізіону у залежності від обставин можуть бути 1-2 км по фронту і в глибину, а відстань між вогневими позиціями батареї – не менше 500 м.
Запасний район вогневих позицій призначають для маневру підрозділів і виконання вогневих завдань при завчасному або вимушеному залишенні основного району вогневих позицій.
Тимчасовий район вогневих позицій (тимчасова вогнева позиція) може призначатися для виконання окремих вогневих завдань (для підтримки загальновійськових підрозділів, які діють у смузі забезпечення, або які обороняють передову позицію; ведення вогню по віддалених від основного району вогневих позицій цілях; виконання завдань кочуючими підрозділами та інших завдань).
Вогнева позиція – ділянка місцевості, зайнятої або підготовленої до зайняття вогневими взводами батареї (взводом, гарматою) для ведення вогню.
Вогнева позиція батареї містить:
-ПУВ батареї;
- місця для гармат і боєприпасів;
- укриття для особового складу;
- окопи для самооборони, спостережний пост, тягачі і машини з боєприпасами, а вогнева позиція батареї реактивної артилерії крім того – місце для заряджання і метеорологічного поста.
Вогневі позиціїможуть бути закритими або відкритими.
Закритою називається вогнева позиція, на якій гармати (міномети, БМ) під час ведення вогню укриті від наземного спостереження противником.
Вона повинна дозволяти вести стрільбу з великими доворотами від основного напряму, а також прямою наводкою при самообороні.
Відкритою називається вогнева позиція, на якій матеріальна частина не укрита від наземного спостереження противником, або будучи укритою і замаскованою, стає спостережною з початком ведення вогню.
Для введення противника в оману про дійсне розташування артилерійських підрозділів по плану старшого командира можуть обладнуватися фальшивівогневі позиції і спостережні пункти.
Командно- спостережний пункт призначений:
- для ведення розвідки противника і місцевості;
- управління вогнем і маневром підрозділів;
- спостереження за діями загальновійськових підрозділів і підтримання взаємодії з ними.
На КСП знаходиться командир дивізіону (батареї, взводу управління) з необхідними для розвідки і управління силами і засобами. На КСП дивізіону може створюватися пункт збору і обробки даних.
КСП дивізіону (батареї) може розташовуватися у командирській машині або розгортатися на місцевості разом із спостережним пунктом загальновійськового підрозділу, якому дивізіон (батарея) доданий або який підтримує, або розташовується поблизу його пункту.
КСП підручного дивізіону (батареї), як правило, розташовується разом з СП (КСП) артилерійської групи (дивізіону) або поблизу від нього.
Передовий спостережний пункт (ПСП) призначений для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримання тісного зв’язку з ними і обслуговування стрільби дивізіону (батареї) по цілях, які не спостерігаються з КСП.
Боковий спостережний пункт (БСП) призначений для ведення розвідки противника імісцевості, обслуговування стрільби, спостереження за діями загальновійськових підрозділів у районах, які не спостерігаються з КСП (ПСП), та для організації спряженого спостереження.
Пункт управління вогнем дивізіону (ПУВД) призначений для підготовки стрільби і управління вогнем дивізіону. Він розташовується у командно-штабній машині поблизу вогневої позиції однієї із батарей. До складу ПУВД входять НШ дивізіону з групою управління. У районі ПУВД розгортається метеорологічний пост.
Пункт управління вогнем батареї (ПУВ батр, машина СОБ) призначений для підготовки і ведення стрільби батареєю. Він розташовується у КМУ старшого офіцера батареї, може розташовуватися на місцевості на одному із флангів батареї, або позаду гармат. До складу ПУВ батр входять старший офіцер батареї з обслугою командирської машини управління.
Протитанковому артилерійському дивізіону (батареї, взводу), який складає протитанковий резерв, або діючому в його складі, призначають райони зосередження, маршрути переміщення і рубежі розгортання на танконебезпечних напрямках.
Район зосередження (РЗ) – ділянка місцевості, зайнятої або підготовленої до зайняття дивізіоном (батареєю), яка забезпечує приховане розташування і швидкий вихід дивізіону (батареї) на рубіж розгортання. У районі зосередження дивізіон (батарея) розташовується розосереджено, по-батарейно (повзводно). Розміри району зосередження дивізіону можуть бути 1-2 км (батареї – 300-500 м) по фронту і у глибину.
Рубіж розгортання (РР) – ділянка місцевості на танконебезпечному напрямку, підготовлена до зайняття або зайнята дивізіоном (батареєю, взводом) у ході бою для знищення атакуючих (контратакуючих) танків та інших броньованих машин противника.
Для забезпечення вогневої взаємодії і надійного управління відстані між гарматами (установками ПТРК) по фронту і у глибину повинні бути 100-200 м, між взводами 300-500 м, між батареями – до половини дальності прямого пострілу гармати (максимальної дальності пусків ПТКР).
Розміри рубежу розгортання у залежності від умов обстановки і місцевості мають бути такими:
- для протитанкового артилерійського дивізіону – до 5 км по фронту і до 2 км в глибину;
- для протитанкової артилерійської батареї – до 1,5 км по фронту і до 0,5 км у глибину;
- для батареї ПТРК – до 2,5 км по фронту і до 1 км у глибину;
- для батареї змішаного складу – до 2,5 км по фронту і до 1 кму глибину.
Батарея в обороні, як правило, діє у складі дивізіону, а також може назначатися для підтримки ротної тактичної групи (ртгр), додаватися їй або залишатися підручною у командира дивізіону. Вогневі позиції готують за тильним кордоном ротного опорного пункту на відстані 2-4 км від переднього краю своїх військ. Місце для КСП командира батареї обирається сумісно з КСП командира ротної тактичної групи на відстані близько 800 м від переднього краю наших військ у залежності від характеру місцевості. Для ураження противника у найкоротші строки батарея заздалегідь готує вогонь по планових цілях як спостережних, так і не спостережних. Вогневі позиції вибирають переважно на танконебезпечних напрямках з таким розрахунком, щоб у разі прориву танків та інших броньованих машин противника у глибину оборони ротної тактичної групи батарея могла знищити їх вогнем прямою наводкою. Управління батареєю в обороні здійснюється по радіо і проводових засобах зв’язку.
У наступальному бою батарея, як правило, діє у складі дивізіону, а також може назначатися для підтримки ротної тактичної групи або додаватися їй. Додана ротній тактичній групі артилерійська батареявикористовується, як правило, централізовано, особливо при підготовці до наступу та на його початку. Вогневі позиції планують (готують) на відстані близько 2 км від переднього краю своїх військ. КСП командира батареї розгортається поруч з КСП командира ротної тактичної групи на відстані близько 500 м від переднього краю наших військ. Управління батареєю у наступі здійснюється тільки по радіо, а при підготовці до наступу і на початку наступу використовуються проводові засоби зв’язку.
Висновки і відповіді на питання
Отже, артилерія на сучасному етапі, як і раніше, залишається основним засобом вогневого ураження противника.
Завдання з вогневого ураження противника можуть бути успішно реалізованими тільки при повному використанні бойових можливостей артилерійських підрозділів, які приймають участь у бою.
А для цього необхідно чітко розуміти принципи бойового застосування артилерії з метою їх подальшого втілення у практику бойової підготовки артилерійських частин і підрозділів.
Крім призначення артилерійських підрозділів і принципів застосування їх у бою у лекції розкриті визначення „доданих”, „підтримуючих” і „підручних” артилерійських підрозділів, а також порядок створення бойового порядку артилерійських угруповань.
Звідси – обов’язок майбутніх офіцерів-артилеристів сумлінно опановувати питаннями тактики бойового застосування артилерійських підрозділів як в обороні, так і у наступі з урахуванням досвіду широкомасштабних і локальних війн, а також збройних конфліктів.
Дати відповіді на запитання слухачів. Підвести підсумок лекції і дати завдання на самостійну підготовку. (Видати слухачам план семінару до заняття Т.1-3)
Розробив професор П.Є. Трофименко
Лекція обговорена і схвалена на засіданні кафедри
Протокол № _____від____
Додатки:
1. План семінарського заняття. (Для слухачів).
2.Бойовий порядок артилерійських підрозділів.
3. Бойовий порядок садн в обороні.
4. Схема бойового порядку артилерійського підрозділу для виконання завдань ВТБ.
(Для слухачів)
Додаток 1
Сумський державний університет
Кафедра військової підготовки
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри
полковник М.М.Ляпа
«___» ________________20 р.
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
з навчального предмету
«БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ»
Тема 1 «ОСНОВИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ АРТИЛЕРІЇ»
Заняття 3 «Організація вогневого ураження противника в обороні»
за військово-обліковими спеціальностями:
«Бойове застосування та управління діями підрозділів наземної артилерії» ВОС 030400
«Бойове застосування та управління діями підрозділів самохідної артилерії» ВОС 030500
«Бойове застосування та управління діями підрозділів артилерійської розвідки» ВОС 097000
«Бойове застосування з’єднань, військових частин і підрозділів ПТРК» ВОС 030600
Суми
Час – 4 години
Місце– аудиторія кафедри
1. Навчальні питання:
1.1. Бойовий порядок артилерійської батареї, місце у бойовому порядку ротної тактичної групи.
1.2. Періоди вогневого ураження противника в обороні.
1.3. Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні.
2. Реферати:
2.1. Вогневі завдання артилерійської батареї.
2.2. Бойовий порядок артилерійської батареї та її місце у бойовому порядку ротної тактичної групи.
2.3. Періоди вогневого ураження противника в обороні.
2.4. Вогонь артилерії, вимоги до нього.
2.5. Види вогню артилерії в обороні
3. Література:
3.1. Бойовий статут Сухопутних Військ. Частина ІІ. – К.: Варта, 2010. – 268с.
3.2 Бойовий статут артилерії Сухопутних Військ. Частина ІІ. Проект. – К.: Варта, 2010. – 386с.
3.3. Трофименко П.Є., Пушкарьов Ю.І., Латін С.П., Ляпа М.М., Панченко О.В. Тактична підготовка артилерійських підрозділів. Підручник. – Суми: Вид-во Сум ДУ, 2012. – 776с.
3.4. Трофименко П.Е. Краткий курс лекций, методических и учебных материалов по тактической подготовке. Учебное пособие. Часть 1. – Сумы: Изд-во СумГУ, 2002. – 212с.
4. Мультімедійне електронне видання:
4.1. Трофименко П.Є., Пушкарьов Ю.І., Панченко О.В., Латін С.П., Ляпа М.М., Алексєєв О.М. Тактична підготовка артилерійських підрозділів: [Електронну копію відкривати через Internet Explorer]. – 2013.
5. Методичні вказівки слухачам щодо підготовки до семінарського заняття
Після закінчення лекції і отримання завдання на семінар підібрати рекомендовану літературу і розпочати підготовку до семінару.
Слухач, який отримав тему реферату, свою роботу розпочинає зі складання плану реферату, вибору необхідної літератури і конспектування робочого матеріалу, а також вивчення останніх керівних документів, матеріалів лекції, що стосуються питань семінару.
Після вивчення і конспектування робочих матеріалів приступити до написання реферату починаючи із вступної частини (анотації) і безпосередньо змісту. У кінці реферату обов’язково указати список літератури, яка була використана під час написання основного матеріалу. Також необхідно у кінці кожного питання написати висновок.
Слухачі, які не отримали теми рефератів, при підготовці до семінарського заняття вивчають матеріали лекції, рекомендовану літературу і, при необхідності, доповнюють конспект лекції своїми матеріалами.
Під час підготовки до першого питання особливу увагу звернути на складові бойового порядку артилерійської батареї та її місце у бойовому порядку ротної тактичної групи. Схему бойового порядку батареї викреслити у зошити.
Під час підготовки до другого питання особливу увагу звернути на періоди вогневого ураження противника в обороні (коли починаються, коли закінчуються, яка артилерія залучається і з яких ВП, які цілі уражаються і якими видами вогню). Схему періодів ВУП необхідно викреслити у робочий зошит.
Під час підготовки до третього питання особливу увагу звернути на види вогню артилерії в обороні. Усі види вогню, які застосовуються в обороні викреслити у робочі зошити.
Розробив професор П.Є. Трофименко
План семінарського заняття обговорений і схвалений на засіданні
кафедри. Протокол № __від «__»_______20__ р.
Додаток 2