Значення шкільного кабінету з образотворчого мистецтва.

Організаційно-технічні засоби для викладання образотворчого мистецтва в початковій школі.

Підготовка та використання організаційно-технічних засобів для результативного опанування образотворчим мистецтвом в початковій школі далеко не другорядна педагогічна умова, яка значною мірою впливає як на рівень викладання, так на якість дитячої образотворчості.

В сучасній ситуації це означає особливу актуальність проблем, пов'язаних з максимально ефективним використанням всіх можливих засобів навчання. Мається на увазі не тільки ТЗН, але й раціональна організація діяльності вчителя та учнів (оптимальна побудова розкладу шкільних занять, оснащення предметного кабінету, наявність матеріальних умов для образотворчої діяльності дітей тощо).

До організаційних умов слід віднести й кадрову забезпеченість занять з образотворчого мистецтва достатньо підготовленими до такого виду педагогічної діяльності фахівців (педагогів-художників, художників-педагогів або просто вчителів, які добре володіють методикою викладання образотворчого мистецтва саме в початкових класах).

Якість викладання зазначеного шкільного предмета ще значною мірою залежить від певного предметно-просторового середовища, в якому здійснюється навчально-виховний процес. Оскільки образотворче мистецтво належить до групи гуманітарно-естетичних шкільних дисциплін, то логічним виглядає висновок про необхідність створення спеціального художньо-естетичного середовища для образотворчої діяльності школярів.

В умовах школи об'єктом спеціально організованого художньо-естетичного середовища може стати предметний кабінет образотворчого мистецтва, який доречно використовувати для уроків образотворчого мистецтва як у початкових, так і в інших класах. Частіше за все добре оснащений та естетично оформлений шкільний кабінет образотворчого мистецтва є результатом спільної праці вчителя, учнів, їхніх батьків та безпосередньо адміністрації школи.

Навіть часткове оснащення та оформлення будь-якого класного приміщення, з огляду на проведення в ньому тільки уроків образотворчого мистецтва, позитивно впливає на процес залучення молодших школярів до світу прекрасного загалом та художньо-творчої діяльності зокрема.

Найбільш бажаним варіантом достатнього обладнання кабінету образотворчого мистецтва є наявність в ньому декількох функціональних зон: місця для роботи вчителя, місць для діяльності учнів, гігієнічного куточка та простору для експонування і зберігання спеціального оснащення, технічних засобів навчання, художніх матеріалів та приладдя.

Для кабінету образотворчого мистецтва доцільніше виділяти велику світлу, теплу, добре провітрювану кімнату, що має додаткове т.зв. "підсобне" приміщення (для натурно-методичного фонду, ТЗН та іншого).

В зв'язку з тим, що в кабінеті образотворчого мистецтва діяльність школярів пов'язана з додатковим напруженням зору, слід звернути особливу увагу на організацію освітлення та колірне оформлення кабінету. Достатнє освітлення та гармонійне пофарбування (краще в світлій ахроматичній гамі) кабінету образотворчого мистецтва не лише сприятимуть успішній образотворчості дітей, але й запобігатимуть їх передчасній втомі.

Художньо-декоративне оформлення кабінету має бути обмеженим як за розмірами, так і за кількістю елементів постійного та тимчасового оздоблення. Для постійного оформлення слід використовувати: композиції у формі настінного розпису або мозаїки, зразки справжніх мистецьких творів, декілька стендів за тематикою образотворчої грамоти та систему "затемнення" приміщення.

Тимчасове оформлення може мати суто навчальне спрямування: виставки дитячих художніх робіт, наочні посібники до певної навчальної теми уроку тощо.

Кабінет слід обладнати комплектом відповідних меблів, найкраще спеціальними шафами, стелажами, стільцями та партами, що мають змінний кут нахилу робочої поверхні, підставками для натурних композицій. Але в основному меблі мають відповідати функціональному призначенню, тобто бути зручними у створенні найсприятливіших умов для навчальної та образотворчої діяльності молодших школярів.

Незайвим, а навіть необхідним є у кабінеті "санітарний куточок" (з однією або двома мийками та обов'язковою системою зливу води).

Звичайно, меблі не мають заважати ні під час роботи, ні під час змушеного пересування дітей та вчителя по кабінету (наприклад, відстань від парт до дошки має бути не меншою за 2,4 м, а проміжки між рядами понад 60 см).

Важливою ланкою в обладнанні та оснащенні шкільного кабінету образотворчого мистецтва виступають сучасні технічні засоби навчання. Тому поряд з перевіреними часом екранно-проекційними та аудіовізуальними технічними засобами (типу кіноапарата, епідіаскопа, діапроектора, кодоскопа, магнітофона, телевізора, відеомагнітофона та ін.) доцільно використовувати й різні комп'ютерні технології.

В предметному кабінеті необхідно зосередити й систематизувати достатній обсяг навчально-методичних посібників (таблиці, репродукції, зразки дитячих робіт, науково-методичні посібники, сенсорні еталони та іншу наочність з кольорознавства, конструювання, композиції, малювання з натури тощо) та відповідний натурний фонд (муляжі овочів та фруктів, моделі людської голови та тіла, різні предмети побуту та мистецькі твори, особливо зразки виробів декоративно-ужиткового мистецтва).

Можна зберігати в кабінеті й необхідні художні матеріали та приладдя (фарби, пензлі, папір, ножиці, клей, різці, пера, крейду, глину, пластилін та інші). Та головним у створенні, оснащенні та оформленні шкільного кабінету образотворчого мистецтва залишається те, щоб він був зручним місцем для образотворчості дітей та методичним центром для удосконалення педагогічної майстерності вчителів.