Втрати попереднього напруження.

Початкове попереднє напруження не є постійним , а з часом зменшується внаслідок втрат ,обумовлених фізико-механічними властивостями матеріалів та технологією виготовлення.

Розрізняють втрати :

- перші – втрати в попереднього напруження в арматурі при виготовленні елемента;

- другі – втрати після обтискування бетону.

Втрати напружень визначають за формулами норм проектування .

9.Визначення напружень в бетоні і арматурі при обтискуванні бетону.

Під час розрахунку попередньо напружених елементів визначають напруження у бетоні й арматурі від зусилля попереднього обтискування на різних стадіях роботи елемента. Оскільки бетон і арматура мають різні фізико- механічні властивості , то в розрахунку використовують так званий зведений поперечний переріз , в якому площу перерізу арматури замінюють еквівалентною площею бетону (рис.8)

Рисунок 8 - Зусилля в бетоні та арматурі для попередньо напружених вигнутих елементів.

Геометричні характеристики зведеного перерізу:

площа

статичний момент площі перерізу відносно розтягнутої зони

відстань від розтягнутої гарні до центра ваги перерізу

момент інерції перерізу відносно осі , яка проходить через центр його ваги

Напруження в попередньо напруженій арматурі :

для стадії обтискування з урахуванням перших витрат

( )

для стадії експлуатації з урахуванням повних витрат

(

Зусилля попереднього обтискування бетону

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягає суть попередньо напруженого залізобетону?

2. Переваги і недоліки попередньо напружених конструкцій

3. Способи створення попереднього напруження

4. Охарактеризувати способи натягання арматури і їхнє застосування

5. Як вибрати клас бетону для попередньо напружених конструкцій

6. Види і класи арматури для попередньо напружених конструкцій

7. У яких випадках необхідне анкерування напруженої арматури?

8. Як вибрати величину попереднього напруження арматури?

9. Як визначити коефіцієнт точності натягання арматури?

10. Як визначити напруження в бетоні і арматурі від обтискування бетону?

Лекція № 12

Тема 2.7. Плоскі збірні перекриття

1 Класифікація плоских перекриттів.

2.Збірні балочні перекриття:

2.1 Компонування конструктивної схеми перекриття;

2.2 Розрахунок і конструювання панелей

3 . Розрахунок і конструювання рігеля.

4. Проектування і розрахунок стику рігеля з колоною.

1. Збірні балочні перекриття.

Плоскі збірні перекриття широко застосовують у різних будівлях та спорудах завдяки їхній економічності, вогнестійкості, довговічності і простоті влаштування.

За конструктивною схемою залізобетонні перекриття бувають двох типів:

- Балочні (складаються з балок, розміщених в одному або двох напрямках, і плит, які опираються на балки.

- Безбалочні (плити оперті безпосередньо на колони, які мають у своїй верхній частині розширення (капітелі))

Перекриття в залежності від способу виконання бувають таких видів:

· Збірні

· Монолітні

· Збірно-монолітні.

Останнім часом дістали поширення монолітні залізобетонні перекриття з використанням профільованого металевого настилу, який виконує функції опалубки і робочої арматури .Це значно знижує трудомісткість,скорочує термін будівництва, зменшує висоту та вагу перекриття , і такі перекриття раціонально застосовувати в будівлях із нетиповою сіткою колон при реконструкції або заміні перекриттів.

2. Збірні балочні перекриття

Збірне балочне перекриття складається з панелей(плит), балок (ригелів), на які оперті панелі.

Ригелі можуть опиратись на колони ( в будівлях з повним каркасом) або на внутрішні колони і зовнішні несучі стіни ( в будівлях з неповним каркасом)(рис.1,а).

Проектування перекриттів включає в себе включає компоновку конструктивної схеми, розрахунок і конструювання панелей, ригелів та вузлів спряження ригелів з колоною.

2. 1.Компонування конструктивної схеми перекриття

При компонування конструктивної схеми перекриття вибирають сітку колон, напрям розміщення ригелів, тип і розміри панелей.

Сітку колон вибирають із врахуванням вимог типізації й уніфікації; в багатоповерхових промислових будівлях проліт ригелів беруть 6,9 або 12 м з кроком колон 6 м, а в цивільних будівлях -2,8…6,8 м.

Напрям ригелів може бути поздовжнім (рис.1,б) або поперечним ( рис.1,в)

Рисунок 1- Конструктивні схеми збірних балочних перекриттів

а-поперечний розріз, б – поздовжнє розміщення ригелів, в – те саме, поперечне; 1-панелі перекриття, 2-ригелі, 3-колони

2.2 Розрахунок і конструювання панелей.

Найбільша втрата бетону в перекриттях припадає на панелі, тому дуже визначним є правильний вибір типу панелей.

Ребристі панелі(рис.2 ) застосовують переважно в промислових будівлях, кругло пустотні (рис.2) - у цивільних. Суцільні панелі бувають одношарові і двошарові х верхнім шаром із легкого бетону , що знижує тепло-звукопровідність.

Рисунок 2 - Конструкція та армування збірних панелей перекриття : а- ребристих, б-кругопустотних, в-суцільних.

Особливості розрахунку та конструювання плит зі звичайною арматурою:

1. Встановлюють розрахункові характеристики.

Визначають конструктивну та розрахункову довжину плити

2. Визначають конструктивну ширину плити В_к=В-20мм.

3. Визначають кількість пустот у плиті n=. Знаходять ширину крайніх ребер z=(n*159)+((n-1)*30)

4. Ширина одного крайнього ребра d=

5. Викреслюють переріз плити

6. Визначають розрахункове навантаження на 1 п м плити g=q*В_к

7. Викреслюють розрахункову схему плити – нерозрізна балка на двох опорах (

8. Визначають розрахунковий згинаючий момент М=

9. Визначають поперечну силу Q=

10. Викреслюють розрахунковий еквівалентний переріз плити (рис 5)

11. Перевірка положення нейтральної осі:М_сеч=В_к* h_f*R_b*γ_b2*(h₀-), h₀ = h-(2…3см)

12. Якщо М_сеч>М, то нейтральна вісь перетинає ребро, і це буде 11 випадком розрахунку , якщо М_сеч<М, то нейтральна вісь проходить в поличці.

13. Визначають табличний коефіцієнт А₀=

14. За таблицею по відомому значенню А₀ визначають коефіцієнт ƞ

15. Визначають площу робочої арматури за формулою А_s=, см²

16. За сортаментом підбирають кількість та діаметр робочої арматури, при чому кількість стержнів приймають на 1 більше кількості порожнин.

17. Встановлюють фактичний відсоток армування плити: μ=

18. Вираховують коефіцієнт φ_f, котрий враховує вплив поличок: φ_f,=0,75*≤0,5

19. Визначають мінімальну поперечну силу, котра сприймається бетоном: Q_msn=φ_b3*(1+φ_n+φ_f)*b*h₀*R_bt*γ_b, де φ_b3=0,6, φ_n=0

20. Перевіряють умову Q_msn>Q

21. Якщо умова виконується, то поперечна арматура встановлюється конструктивно з кроком s=h\2

22. Встановлюють каркасі на довжини прольоту плити, діаметр поперечних стержнів приймають конструктивно Ø6А400С, або Ø5Вр-1, діаметр поздовжніх стержнів приймають на 2, або 4 мм більше, ніж діаметр поперечних стержнів. Кількість каркасів приймають 3 або 4, в залежності від кількості порожнин в плиті.

23. Розрахунок монтажної петлі проводять наступним чином:

· Визначають навантаження від власної ваги плити q_n=k_f*γ_f*g_n*B_k, k_f=1,4 γ_f=1,1 g_n=2,750кН/м

· Зусилля на одну петлю

· Площа арматури монтажної петлі: A_s=, см²

· За сортаментом підбирають діаметр монтажної петлі, враховуючи, що мінімальний діаметр монтажної петлі 10мм клас арматури А 240С

24. Конструюють плиту, арматурні вироби та складають специфікації.

3.Розрахунок і конструювання ригеля .

Ригель збірного перекриття в будівлях з повним каркасом є елементом рамної конструкції. В будівлях із неповним каркасом , якщо прольоти відрізняються не більше ніж на 20 % і при невеликому тимчасовому навантаженні ,ригель можна розглядати як нерозрізну балку.

Форма поперечного перерізу ригелів може бути прямокутною, тавровою з поличкою внизу або зверху. Якщо прольоти менше 6 м ,то ригелі армують звичайною арматурою, а при більших прольотах - попередньо напруженою. Для ригелів вибирають бетон класів В20…В40.

Орієнтовні розміри поперечного перерізу ригеля : висота , ширина

Ригель розраховують у такій послідовності:

- вибір розрахункової схеми;

- визначення моментів та поперечних сил як для пружної нерозрізної балки;

- побудова охоплюючих епюр;

- за максимальними моментами підбирають арматуру;

- розрахунок міцності навкісних перерізів на дію поперечних сил.

Рисунок 3 – Схема нерозрізного ригеля: а-схема армування, б-розрахункова схема, в-охоплююча епюра М, г- охоплююча епюра Q, д-трикутна епюра, е-вирівнююча епюра.

4. Проектування і розрахунок стику рігеля з колоною.

Для забезпечення нерозрізності ригеля і просторової жорсткості стики ригелів виконують переважно жорсткими і розраховують на сприйняття ними згинального моменту і поперечної сили (рис.4,а) . Їх розміщують безпосередньо біля бокової гарні колони, а ригелі опирають на консолі колони.

Стики з консолями (рис.4,б) –зручні при монтажі , здатні сприймати значні зусилля, але погіршують інтер’єр приміщень, і тому застосовують тільки у промислових будівлях.

Стики із захованою консоллю (рис.4,в)– ускладнюють опорну частину ригеля і їх застосовують у цивільних будівлях.

Безконсольні стики (рис.4,г) – застосовують у промислових будівлях з підвищеними вимогами до інтер’єру приміщень

Рисунок 4 – Стики ригелів з колонами .а-схема діючих зусиль; б- стик із захованою консоллю, в,г- стики з залізобетонною консоллю; 1-ванне зварювання,2-стикові стержні,3-вставки арматури,4-бетон замонолічування, 5-монтажний зварний шов, 6-закладна деталь,7-накладка «рибка»

Діючий в стику згинальний момент М викликає розтягання верхньої частини перерізу і стикання нижньої (рис.4 ,а). Розтягувальні зусилля в усіх типах стиків сприймаються стиковими стержнями 9або пластинами),які приварюють до закладних деталей або верхньої арматури ригеля. Стержні можна попередньо забетонувати в колоні , роблячи при цьому випуски (рис.4,б,г) або вставляти під час монтажу в отвори колони. Стискувальні зусилля в нижній частині ригеля можуть передаватись через бетон ,укладений в проміжок стику ( стик обетонований) , або через зварні шви між сталевими закладними деталями ригеля і колони (необетонований стик).

Розрахунок стику (рис.4,б) зводиться до розрахунку стержнів і опорної консолі.

Площа перерізу стикових розтягнутих стержнів

Найменший виліт опорної консолі з урахуванням зазору між торцями ригеля і гранню колони

Конструкція короткої консолі (рис.4,г) , якщо біля грані колони повинна забезпечувати міцність бетону по навкісній смузі між силою і опорою , і при цьому повинні задовольнятися такі умови :

де - коефіцієнт , який враховує вплив поперечної арматури.

тут , ,

розрахункова довжина навкісної смуги

- довжина ділянки , на якій передається навантаження на консоль.

Площа перерізу верхньої поздовжньої арматури

Короткі консолі рекомендується армувати горизонтальними або навкісними ( під кутом 45⁰)стержнями. Крок поперечних стержнів в межах консолі повинен задовольняти такі умови: мм

Стики із захованою консоллю колони( рис.4,в) розглядають як шарнірний , бо сталева накладка може сприймати лише невеликі моменти. Такі стики розраховують на поперечну силу для навкісного перерізу ригеля, який починається в місці підрізки.

Поперечні і відігнуті стержні біля кінця підрізки повинні задовольняти умову

де - поперечна сила біля кінця підрізки;- робоча висота перерізу ригеля відповідно в підрізаній частині і поза нею.

Поперечні стержні , необхідні для забезпечення міцності навкісного перерізу в підрізці, треба встановлювати на довжині не меншій

При цьому поздовжня арматура в короткій консолі повинна бути заведена за кінець підрізки на довжину не меншу і не меншу

де - площа перерізу додаткових поперечних стержнів,які встановлюють біля кінця підрізки і не враховують при визначенні інтенсивності поперечних стержнів біля підрізки ; ;

- відстань від опори консолі до кінця підрізки ; - діаметр стержня , який обривають поза підрізкою.

Питання для самоконтролю:

1. Класифікація плоских залізобетонних збірних перекриттів за конструктивною схемою.

2. Компоновка конструктивної схеми збірного балочного перекриття.

3. Типи збірних залізобетонних панелей , їхні основні розміри.

4. Яка послідовність розрахунку панелей перекриття?

5. конструкція ригелів збірних балочних перекриттів.

6. Типи стиків ригеля з колоною ,їх характеристика.

7. Розрахунок консолі колони.

Лекція № 13

Тема 2.8 Монолітні плоскі перекриття

1. Монолітні ребристі перекриття з балочними плитами.

2.Монолітні ребристі перекриття з плитами , опертими по контуру.

3.Безбалочні перекриття.

1. Монолітні ребристі перекриття з балочними плитами.

Монолітні ребристі перекриття складаються з плит ,другорядних і головних балок, які бетонуються одночасно , і являють собою єдину конструкцію.(рис.1)

При проектуванні перекриттів вибирають сітку колон, напрям головних балок і крок другорядних. Головні балки розміщують паралельно поздовжнім стінам або перпендикулярно до них (рис.1,б,в)

Рисунок 1 – Конструктивна схема монолітного ребристого перекриття з балочними плитами. а-поперечний розріз,б-з паралельними до поздовжніх стін розміщенням головних балок,в-те саме,перпендикулярним, 1-плита,2 – другорядна балка, 3- головна балка, 4-колона.

Паралельне до стін розміщення балок вигідне за умови забезпечення освітлення приміщень, а перпендикулярне – при великих віконних прорізах , якщо треба забезпечити більшу жорсткість будівлі в поперечному напрямі. Проліт другорядних балок м , плит м.

Відстані між балками вибирають такими , щоб товщина плити була найменшою. Висота перерізу другорядних балок , а головних .Ширина перерізу балок

Для перекриттів вибирають бетон класу В15,В20; армують їх арматурним дротом Вр-1 або стержневою арматурою А300С, А400С.

Розрахунок і конструювання балочної плити. В балочних плитах з відношенням сторін кривизна плити і згинальні моменти значно більші в поперечному напрямі , ніж у поздовжньому (рис.2,а)

Для розрахунку таких плит виділяють смугу 1 м завширшки (рис.1,б,в) ) і розглядають її як нерозрізну балку,оперту на другорядні балки і зовнішні стіни. Плиту розраховують з урахуванням перерозподілу зусиль. При цьому з метою спрощення конструювання згинальні моменти визначають так (рис.2,б )

- в першому прольоті і на першій проміжній опорі

- в середніх прольотах і на середніх опорах

Розрахункове значення середніх прольотів повинно дорівнювати відстані між гранями другорядних балок , а для крайніх прольотів

Рисунок 2 – Розрахункова схема і армування монолітних балочних плит

Площу перерізу арматури визначають як для прямокутного перерізу з одиночною арматуру завширшки =100 см і заввишки. По навкісних перерізах плити не розраховують , бо міцність на дію поперечної сили достатня.

Армують балочні плити переважно зварними рулонними сітками.

Для плит завтовшки 6…10 см застосовують безперервне армування (рис.2,г) рулонними сітками з поздовжньою арматурою , яку підбирають за моментом

В першому прольоті і над першою опорою ставлять додаткову арматуру , яку підбирають за моментом

Для плит завтовшки см застосовують відокремлене армування (рис.2,д)плоскими сітками з поперечною робочою арматурою.

Розрахунок і конструювання другорядної балки.

Другорядну балку розраховують як нерозрізну конструкцію на дію рівномірно розподіленого навантаження , яке передається плитою із смуги завширшки (рис.1,б,в) і навантаження від власної ваги балки

Згинальні моменти і поперечні сили при однакових прольотах, або якщо вони відрізняються не більше ніж 20 % , визначають з урахуванням перерозподілу зусиль за формулами :

- в першому прольоті

- на першій від краю опорі

- в решті прольотів і над опорами , ,

- на першій проміжній опорі праворуч і на решті опор

Розрахункові прольоти такі самі, як і для плит. Для визначення мінусових моментів в прольотах і раціонального розміщення арматури за довжиною другорядної балки рекомендується будувати охоплюючи епюри моментів.

Розміри перерізу уточнюють за значенням моменту на першій проміжній опорі , прийнявши . Тоді

Потім вибирають значення і підбирають робочу арматуру в перерізах :

- в першому і середніх прольотах , як для таврового перерізу;

- на перші проміжній і на середніх опорах , як для прямокутного завширшки (рис. 3)

Рисунок 3 – Армування другорядної балки

На дію мінусового моменту розрахунок виконують як для прямокутного перерізу. Навкісні перерізи розраховують для трьох значень поперечної сили :

Біля крайньої вільної опори на величину і біля першої проміжної опори ліворуч і праворуч для значень і

Другорядні балки армують у прольоті зварними каркасами , які доводять до опор і з’єднують з каркасами наступного прольоту стиковими стержнями діаметра . Які заводять за грані головної балки на довжину , не меншу .

На проміжних опорах балки армують вузькими сітками мм, які розміщують над головними балками. Якщо сіток дві , то їх з метою економії сталі зміщують одна відносно другої.

Розрахунок і конструювання головної балки

На головну балку передаються постійні і тимчасові зосереджені навантаження від другорядних , що дорівнюють опорним реакціям цих балок. Крім того , треба враховувати власну вагу головної балки , яку замінюють зосередженими силами , прикладеними в місцях опирання другорядних балок.

Згинальні моменти і поперечні сили визначають . як для нерозрізної балки з урахуванням перерозподілу зусиль. Розрахунковий переріз у прольоті тавровий, а на опорі прямокутний. В прольоті головну балку армують 2…3 каркасами, з’єднаними в просторовий (рис. 4,а). при наявності третього каркасу його обривають у прольоті.

Рисунок 4 – Армування головної балки

На опорі головну балку армують двома самостійними каркасами з верхньою робочою арматурою.

На головну балку навантаження передається через стиснуту зону останньої (рис.4,б).це навантаження сприймається поперечною арматурою головної балки, а при необхідності встановлюють додаткові сітки. Довжина зони , в межах якої враховують поперечну арматуру, що сприймає опорну реакцію другорядних балок

Необхідна площа робочої арматури

де - опорна реакція другорядної балки;

- робоча висота головної балки.

2.Монолітні ребристі перекриття з плитами , опертими по контуру

Існує два типи монолітних ребристих перекриттів з плитами, опертими по контуру.

Перший тип - балки розміщують по осях колон, крок яких 4…6 м (рис.5,а)

Другий тип (кесонні) – балки розміщують більш частіше, відсутність проміжних колон ,малі розміри плит.

В основному перекриття з плитами , опертими по контуру ,застосовують для перекриттів будинків громадського призначення ,завдяки естетичному вигляду

Плита ,оперта по контуру ,працює в двох напрямах і її армують зварними сітками,які встановлюють в прольоті знизу, а біля опор (над балками) – зверху.

Нижню арматуру виконують із двох сіток з однаковою площею перерізу робочої арматури в кожному напрямі. З метою економії одну сітку доводять до опор, а другу розміщують у середній частині і доводять до опор на відстань, якщо плита опирається на балку(рис.5,г) , або на при вільному опиранні плити. Верхню арматуру плити (над балками) виконують у вигляді сіток, у яких робочі стержні розміщені в напрямі , перпендикулярному до балки, і заходять в прольоти через один на відстані , (рис.5,в)

Плити , в яких за умовами експлуатації допускаються тріщини , розраховують за методом граничної рівноваги.

Дослідами встановлено, що в граничному стані за міцністю в плиті утворюється ряд лінійних пластичних шарнірів: на опорах-зверху вздовж балок, в прольотах – знизу по бісектрисах кутів плити і в середині прольоту-вздовж довгої сторони плити. (рис.5 ,д) .Виходячи з цього плиту розглядають як систему жорстких дисків. З’єднаних між собою пластичними шарнірами по лініях злому. Значення моменту в пластичному шарнірі н одиницю його довжини залежить від площі перерізу робочої арматури

У загальному випадку кожна панель плити знаходиться під дією шести згинальних моментів : двох прольотних , чотирьох опорних (рис.5,е) Залежність між цими моментами , величиною прольотів і навантаженням :

Рисунок 5 – Ребристі монолітні перекриття з плитами , опертими по контуру.

В практичних розрахунках визначення моментів спрощується. Для середньої квадратної плити ( ) вважають ,що і обрив одної нижньої сітки на відстані

Тоді для опорних і прольотних моментів

Для вільно опертої квадратної плити всі опорні моменти дорівнюють нулю , а

.Тому , якщо обриви однієї нижньої сітки на відстані від опори

Після обчислення моментів підбирають арматуру в прольотах і на опорах , як для елементів прямокутного перерізу з одиночною арматурою.

Лекція № 16

Тема : Основи проектування залізобетонних конструкцій

План

1. Основні положення проектування.

2. Вибір типу конструкцій .

3.Врахування особливостей транспортування і монтажу при розрахунку збірних конструкцій.

1. Основні положення проектування.

Будівлі і споруди проектують на основі завдань на проектування , в яких замовник визначає умови і вимоги до об’єкта проектування.

Найбільш раціональні проектні рішення вибирають , порівнюючи можливі варіанти за економічними показниками,матеріаломісткістю, затратами праці.

Мінімальні затрати забезпечуються рішеннями , в яких враховано вимоги максимальної індустріалізації виготовлення і спорудження конструкцій.

Більшість сучасних будинків проектують збірними , бо в цьому випадку можна досягнути найбільшої індустріалізації. Але виробництво збірного залізобетону вигідне тільки за умови масового виробництва обмеженої кількості типів і розмірів. Цього досягають уніфікацією і типізацією.

Під уніфікацією розуміють зведення до одноманітності основних розмірів споруд , габаритних схем, збірних елементів , їхніх прив’язок до осей , вузлів спряжень елементів , а також навантажень. Основою уніфікації служить Єдина модульна система ( ЄМС) , яка передбачає градацію розмірів на базі основного модуля 100мм або укрупненого , кратного 100 мм.

Для того , щоб розміри будинку ув’язувались з розмірами конструкцій , використовують три категорії розмірів: номінальні, конструктивні й натуральні.

Номінальні розміри – це відстані між розбивочними осями будинку , а конструктивні розміри відрізняються від номінальних на величину зазору.

Натуральними називають фактичні розміри елемента , які залежно від точності його виготовлення можуть відрізнятися від конструктивних на деяку величину , яка називається допуском.

Крім уніфікації повинна бути забезпечена типізація конструкцій , для чого вибирають найбільш раціональні форми елементів , розробляють і застосовують подібні раціональні типи армування і з’єднання елементів.

У результаті типізації створюються серії типових збірних елементів , якими користуються при проектуванні.

2. Вибір типу конструкцій .

При проектуванні головним завданням є вибір конструктивної схеми й матеріалу. Цей вибір здійснюють , порівнюючи техніко - економічні показники можливих варіантів конструкцій.

Якщо в результаті порівняння варіантів з’ясується , що вигідно застосовувати залізобетон , то необхідно вирішити , який вид залізобетонних конструкцій прийняти – збірний , збірно - монолітний чи монолітний.

Збірні конструкції утворюють переважно розчленуванням будівлі на елементи , для яких раціональним є масове виготовлення на заводах. Щоб досягти найбільшої простоти з’єднання елементів і відновлення після монтажу початкової розрахункової схеми , доцільно розміщувати місця розрізів у перерізах з найменшими згинальними моментами.

Монолітні конструкції застосовують при індивідуальному проектування , коли неможливо застосувати збірні конструкції. Спорудження монолітних конструкцій може бути в значній мірі індустріалізоване: бетону суміш можна виготовляти на спеціальних заводах , а арматурні сітки і каркаси , а також опалубку – поставляти на об’єкти готовими. На об’єктах лише влаштовують риштування , монтують опалубку і укладають арматуру і бетон. При застосуванні монолітних конструкцій треба мати на увазі дві особливості :

1) високу вартість риштування й опалубки , яка становить 25..35 % кошторисної вартості конструкції;

2) зростання вартості при виконанні робіт у зимовий період.

Застосування монолітних конструкцій може бути ефективним , бо при цьому знижується клас бетону і сталі , відсутні трудомісткі і відповідальні роботи , пов’язані з замонолічуванням стиків і вузлів , підвищує жорсткість і стійкість.

Часто найбільш вигідним є збірно - монолітні конструкції , яким властиві позитивні властивості обох видів конструкцій.

3.Врахування особливостей транспортування і монтажу при розрахунку збірних конструкцій.

Деякі збірні конструкції при виготовленні , транспортуванні , монтажу й експлуатації можуть мати різні розрахункові схеми.

Наприклад , збірна колона в експлуатаційних умовах працює на позацентрове стискання ( рис.1 а) , а при монтажі ( рис. 1 ,б) і транспортуванні ( рис. 1,в) –на згинання від власної ваги.

Рис. 1 Розрахункові схеми колон для різних стадій роботи.

Збірні залізобетонні плити при експлуатації працюють на згинання , як одно прольотні балки , а при підніманні і транспортуванні – як двохконсольна балка , бо підйомні петлі розміщені не на кінцях плит , а на відстані ¼…1/5 прольоту.

Елементи , що мають у робочому положенні значну висоту при відносно малій ширині ( високі балки , ферми , стінові панелі) , транспортують переважно в робочому положенні ( на ребро) , бо при горизонтальному положенні (плазом) міцність їх недостатня.

Якщо не враховувати при проектуванні відмінностей в схемах роботи елемента при експлуатації і монтажі , то це може спричинити пошкодження і навіть руйнування елемента ще до установки його в проектне положення. Тому збірні елементи необхідно перевіряти на міцність і тріщиностійкість також для стадії виготовлення , транспортування і монтажу. Розрахунок проводиться на навантаження від власної ваги з коефіцієнтом динамічності , який для стадії транспортування становить 1,6 , а для стадії монтажу – 1,4. Коефіцієнт надійності щодо навантаження при цьому

Інколи опалубку зі збірних елементів знімають раніше і конструкцію перевозять і монтують ще до того , як бетон досягне повної проектної міцності. Тому розрахунок міцності і тріщиностійкості елемента при транспортуванні і монтажі необхідно проводити з урахуванням розрахункового опору бетону , якого він досяг на даній стадії роботи .

Питання до самоконтролю:

1. Уніфікація й типізація в будівництві.

2. Номінальні , конструктивні і натуральні розміри конструкцій.

3. Збірні конструкції , їхні переваги , недоліки і застосування.

4. Монолітні і збірно - монолітні конструкції , їхня характеристика.

5. Пояснити розрахункові схеми колони при її роботі в стадії експлуатації , монтажу і транспортуванні.