Операції вітчизняних банків, їх класифікація та загальна характеристика

Види комерційних банків.

Залежно від форм власності всі банки можна поділити на унітарні – власником є одна особа – це державні (в Україні Ощадбанк і Ексімбанк) статутний фонд яких створено за рахунок бюджетних коштів та колективні (кількість засновників не менше трьох юридичних чи фізичних осіб);

Згідно національного законодавства щодо організаційно-правової форми діяльності банків та розміру їх статутного капіталу, за якими нові банки можуть створюватися лише як публічні акціонерні товариства та кооперативи.

Залежно від величини активів усі вітчизняні банки поділяють на чотири групи:

ü малі банки з активами до 500 млн. рн..;

ü середні — з активами від 500 млн. рн.. до 1 млрд. рн..;

ü великі — з активами від 1 млрд. рн.. до 5 млрд. рн..;

ü найбільші банки з активами понад 5 млрд. рн..

За розміром статутного капіталу вітчизняні банки можна поділити так:

ü малі —зі статутним капіталом до 10 млн. євро;

ü середні — зі статутним капіталом від 10 до 50 млн. євро;

ü великі — зі статутним капіталом від 50 до 100 млн. євро;

ü найбільші — зі статутним капіталом понад 100 млн. євро.

За часткою іноземного капіталу при формуванні статутного капіталу в Україні розрізняють:

ü банки з національним капіталом;

ü банки з іноземним капіталом.

За секторами ринку, на яких функціонують банківські установи, всі банки можна поділити на:

ü міжнародні, які здійснюють свою діяльність як в Україні, так і за її межами;

ü міжрегіональні, які здійснюють свою діяльність на території всієї України;

ü регіональні, що обслуговують, як правило, клієнтів одного регіону (міста, району, області).

Залежно від наявності і кількості банківських установ розрізняють банки:

ü багатофілійні;

ü малофілійні;

ü безфілійні.

Залежно від діапазону операцій, що їх виконують банки, в сучасних банківських системах розрізняють:

ü спеціалізовані банки, які у своїй діяльності орієнтуються на:— обслуговування певної категорії клієнтів — банки з клієнтською спеціалізацією;

ü обслуговування переважно юридичних та фізичних осіб у рамках певної галузі — банки з галузевою спеціалізацією;

ü надання невеликого кола послуг для більшості своїх клієнтів — банки із функціональною спеціалізацією;

ü універсальні банки, які виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам.

Специфіка функціонування комерційних банків полягає у тому, що їх продуктом є, з одного боку, надання різних послуг шляхом проведення пасивних, активних і комісійно-посередницьких операцій, а з іншого – створення безготівкових платіжних засобів, що значною мірою є результатом тих же операцій. До базових банківських операцій належать 16 операцій, які й визначають банк як фінансову установу (ст. З Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято поділяти на три групи:

– пасивні операції;

– активні операції;

– послуги.

На рис. 7.1 наведено схему, що ілюструє види операцій банку. Всі вони є обов'язковими, тому їх називають базовими операціями банків. Усі банківські операції відображаються в активах і пасивах балансу.

Рис. 7.1. Класифікація операцій комерційного банку

Пасивні операції комерційних банків – це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За рахунок пасивних операцій формуються ресурси комерційного банку, які необхідні йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, підтримання ліквідності на належному рівні та отримання запланованого доходу. За видами банківські ресурси поділяються на: власні, залучені, позичені операції.

Є чотири форми пасивних операцій комерційних банків:

– первинна емісія цінних паперів комерційного банку;

– відрахування від прибутку банку на формування або збільшення фондів;

– одержання кредитів від інших юридичних осіб;

– депозитні операції.

Активні операції комерційних банків – це операції, пов'язані з розміщенням банківських ресурсів у грошових і кредитних та інвестиційних портфелях.

Поряд із традиційними банківськими операціями (кредитування, розрахунки) розвиваються нетрадиційні. Це в першу чергу банківські послуги, серед яких головне місце займають трастові, гарантійні, консультативні тощо (рис. 7.2), що здійснюються банком за дорученням клієнта, за його рахунок та, як правило, від його імені. Банк за їх виконання отримує комісійну винагороду.

Рис. 7.2. Класифікація комісійних операцій комерційних банків