Обмеження критерію Пейджа

L – критерій Пейджа

Застосовується для співставлення показників, виміряних в трьох та більше умов на одній і тій же вибірці досліджуваних.

Критерій дозволяє виявити тенденції в вимірах величин ознаки при переході від умови до умови. Його можна розглядати як продовження тесту Фрідмана, оскільки він не тільки констатує відмінності, але й вказує на спрямованість змін.

Графіки змін показників часу вирішення анаграм.

L – тест побудований на співставленні сум рангів, а ранжування неминуче округлює отримані показники. Досвід показує, однак, що L – тест є достатньо потужним критерієм, хоч і обмеженим за сферою використання через відсутність таблиць критичних значень для великих n.

1. Нижній поріг – 2 досліджуваних, кожний з яких пройшов не менше 3-х вимірів в різних умовах. Верхній поріг – 12 досліджуваних та 6 умов (n≤12, с≤6).

2. Необхідною умовою використання тесту є упорядкованість стовбців даних: зліва повинен розміщуватися стовбець з найменшою ранговою сумою показників, справа – з найбільшою. Можна просто пронумерувати заново всі стовпчики, а потім вести розрахунки не зліва направо, а за номерами, але так легко заплутатися.

Приклад: попередній з анаграмами.

Н₀: Тенденція збільшення індивідуальних показників від першої умови до третьої є випадковою.

Н₁: Тенденція збільшення індивідуальних показників від першої умови до третьої не є випадковою.

Сума рангів складає: 6+9+15=30

Середній час вирішення анаграми 3 навіть менший від анаграми 1. Однак ми досліджуємо не середньо групові тенденції, а ступінь співпадань індивідуальних тенденцій.

Емпіричне значення L визначається за формулою:

L=Ʃ(T_j·j)

Де Т_j – сума рангів за кожною умовою;

j – порядковий номер, приписаний кожній умові в новій послідовності.

L_емп =(6·1)+(9·2)+(15·3)=6+18+45=69

За Табл. VIII визначаємо критичні значення L для даної кількості досліджуваних: n=5, та даної кількості умов: с=3.

L_кр= 66 (р≤0,05)

68 (р≤0,01)

70 (р≤0,001)

Будуємо «вісь значимості»

L_емп ˃ L_кр

Висновок: Н₀ відхиляється. Тенденція збільшення індивідуальних показників від першої умови до третьої не є випадковою. Послідовність анаграм: 1(КРУА), 3(ИНААМШ), 2(АЛСТЬ), - буде більшою мірою відповідати задуму експериментатора про поступове зростання складності завдань, ніж початково використана послідовність.

МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ В ПСИХОЛОГІЇ: Конспект лекцій навчальної дисципліни для студентів психологічного факультету / Розробники: старший викладач кафедри прикладної психології Нечипоренко О. В.; Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. – Черкаси: Вид. від. Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 2014. – 88 с.

(3,88 друк.арк)