Програмна анотація

Питання для самостійного поглибленого вивчення

Ключові поняття і терміни

- капітал; основний і оборотний капітал

- виробничі фонди; основні фонди

- знос; амортизація; фондовіддача

- оборотні фонди; виробничі запаси

- незавершене виробництво; нематеріальні ресурси; нематеріальні активи;

 

  1. Проблеми оновлення й використання окремих груп основних фондів на підприємствах різних галузей народного господарства України.
  2. Проблеми ефективного використання оборотних коштів підприємства і можливі способи їхнього розв’язання.
  3. Значення нематеріальних ресурсів для сучасної системи господарювання і підвищення ефективності виробництва.
  4. Сучасні проблеми оцінки вартості нематеріальних активів підприємств (організацій).

 

Тема:3 Персонал та продуктивність праці.

 

 

  1. Сутність, класифікація і структури персоналу підприємства.
  2. Кадрова політика і система управління персоналом підприємства.
  3. Продуктивність праці персоналу.

 

1. Сутність, класифікація і структура персоналу підприємства

 


• Персонал (трудові ресурси) підприємства – це сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку і досвід практичної роботи (діяльності).

 

• Кадри –найчастіше це певна сукупність працівників даного підприємства, які мають достатньо високий рівень кваліфікації і значний стаж роботи.

 

• Трудовий потенціал –потенціал (можливість діяльності) усієї сукупності працівників з урахуванням не тільки кількісних, а й якісних характеристик, тобто рівня освіти, ділових якостей тощо.

Класифікація всього персоналу, спеціалістів і робітників підприємства.

 

 


Ознака Категорія персоналу
• Участь у виробничій діяльності • Характер виконуваних функцій • Кваліфікаційний рівень • Ступінь участі у виробництві • Рівень кваліфікації Увесь персонал   - Персонал, зайнятий в основній діяльності (виробничий персонал) - Персонал, зайнятий в неосновній діяльності (невиробничий персонал)   - Керівники - Спеціалісти - Службовці - Робітники   Спеціалісти   - Спеціалісти найвищої кваліфікації - Спеціалісти вищої кваліфікації - Спеціалісти середньої кваліфікації - Спеціалісти-практики   Робітники   - Основні робітники - Допоміжні робітники   - Робітники високої кваліфікації - Кваліфіковані робітники - Робітники низької кваліфікації - Некваліфіковані робітники

 

• Професія –вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань і практичних навичок.

 

• Спеціальність –більш чи менш вузький різновид трудової діяльності в межах професії.

 

• Кваліфікація –сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до використання професійних функцій обумовленої складності.

 

Сутнісно-функціональна характеристика окремих категорій персоналу

 

 


• Персонал, зайнятий основною діяльністю (виробничий персонал) • Персонал неосновної діяльності (невиробничий персонал) • Керівники • Спеціалісти • Службовці • Робітники - сукупність працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів і заводоуправлінь, тобто всі працівники, які зайняті у сфері виробництва чи його обслуговування.   - працівники організаційних утворень, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом – працівники житлово-комунального господарства, дитячих дошкільних і медичних закладів, палаців і будинків культури, навчальних центрів та інших закладів суцільного спрямування.   - працівники, які обіймають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів, із заступниками керівників і головними спеціалістами включно.   - працівники, які виконують інженерно-технічні, економічні та інші роботи, зокрема інженери, економісти, нормувальники, юрисконсульти, соціологи, менеджери з різних видів діяльності.   - працівники, які здійснюють підготовку та оформлення управлінської документації, облік і контроль, господарське обслуговування, тобто виконують суто технічну роботу (діловоди, обліковці, архіваріуси, креслярі, стенографісти, офіс-леді тощо).   - працівники, які безпосередньо створюють матеріальні цінності чи надають різноманітні послуги.  

 

2. Кадрова політика і система управління персоналом підприємства

 


Сучасна кадрова політика підприємства (фірми, корпорації) має відповідати ринковим умовам господарювання.

 

Її головна мета полягає в забезпеченні тепер і в майбутньому кожного робочого місця і кожної посади персоналом відповідних професій та спеціальностей і належної кваліфікації.

Досягнення кінцевої мети кадрової політики суб’єктом господарювання має передбачати виконання певних функцій (заходів). Основні з них такі:

 

- розробка і корекція згідно з умовами господарювання, що змінюються, стратегії формування та використання трудового потенціалу;

- набір і формування необхідних категорій персоналу (відбір, професійна орієнтація, наймання, адаптація);

- підготовка персоналу до відповідної професійної діяльності (виробничо-технічне учнівство, загальна підготовка, підвищення кваліфікації, просування по службі);

- оцінка персоналу (контроль відповідності персоналу конкретним потребам виробництва, контроль висування та службових переміщень);

- мотивація дотримання режиму трудової діяльності і високопродуктивної праці;

- постійний моніторинг безпеки праці (виробничо-господарської чи іншої діяльності);

- забезпечення соціальної захищеності персоналу підприємства (фірми, корпорації);

- реалізація постійних зв’язків між керівництвом підприємства (фірми, корпорації) і представниками трудових колективів.

 

Загальна система управління персоналом.
  1. Умови праці: виконання умов психофізіології, ергономіки і технічної естетики праці: охорона праці й техніка безпеки; охорона навколишнього середовищі.
  2. Трудові відносини: аналіз і регулювання групових та особистісних взаємовідносин, відносин керівництва; управління конфліктними ситуаціями; соціально-психологічна діагностика; взаємодія з профспілками.
  3. Оформлення та облік кадрів: оформлення та облік приймання, звільнень і переміщень; інформаційне забезпечення; професійні орієнтація; забезпечення зайнятості.
  4. Маркетинг, прогнозування і планування персоналу: розробка стратегії управління ; аналіз ринку праці; прогнозування потреби; зв’язок із зовнішніми джерелами забезпечення; оцінка кадрів.
  5. Розвиток трудового колективу: техніко-економічне забезпечення; підвищення кваліфікації; робота з кадровим резервом; планування ділової кар’єри; адаптація нових працівників.
  6. Стимулювання праці: нормування і тарифікація; розробка системи оплати праці та морального стимулювання; визначення форм участі в прибутку і капіталі; управління трудовою мотивацією.
  7. Надання юридичних послуг: вирішення правових питань трудових відносин і господарської діяльності; узгодження розпорядчих документів з управління персоналом підприємств та організацій.
  8. Розвиток соціальної інфраструктури: організація громадського харчування; управління житлово-побутовим обслуговуванням; забезпечення дитячими дошкільними закладами тощо.
  9. Розробка організаційних структур управління: аналіз існуючої і проектування нової організаційної структури управління; розробка штатного розписую

 

3. Продуктивність праці персоналу

 

 

Продуктивність праці як економічна категорія – це ефективність (плодотворність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю певну кількість матеріальних благ.

Рівень продуктивності праці – визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що її виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво продукції (виконання робіт чи послуг).

 

 

Методи вимірювання (показники рівня продуктивності праці
Обернений
Прямий
Виробіток =   обсяг продукцій (послуг) = __________________________ Численність працівників (трудовитрати в годинах)
Трудомісткість =   Трудовитрати в годинах (численність працівників) = __________________________ Обсяг продукції (послуг)
Показники рівня виробітку
Вартісні
Натуральні
Трудові
Розраховуються з використанням:
• загальної вартості виробленої продукції (послуг)     • обсягу продажу     • Доданої вартості  
    • обсягу продукції у фізичних одиницях  
• обсягу продукції (послуг) в нормо-годинах   • оцінка трудовитрат на виконання замовлень  

 


 

 

Глобальна (системна) класифікація чинників, що впливають на рівень продуктивності праці:

- Зовнішні – чинники, що об’єктивно недоступні контролюванню окремим підприємством (загальнодержавні та загальноекономічні – законодавство, політика і стратегія, ринкова інфраструктура; макроструктурні зрушення в економіці та суспільстві; природні ресурси).

 

 

- Внутрішні – ті чинники, на які підприємство може безпосередньо впливати (характер продукції, технологія та устаткування, матеріали, енергія; персонал, організація виробництва і праці, система мотивації ефективного використання трудових ресурсів тощо).

 

Інтегроване групування чинників зростання продуктивності праці на підприємствах:
  1. матеріально-технічні чинники (удосконалення техніки та технології, застосування нових видів сировини й матеріалів тощо);
   
  1. організаційні чинники (поглиблення спеціалізації та комбінування виробництва, удосконалення організації праці й системи управління та ін.);
   
  1. економічні чинники (удосконалення методів планування, систем оплати праці та участі працівників у прибутках тощо);
   
  1. соціальні чинники (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальні заохочення, поліпшення підготовки персоналу);
   
  1. природні умови та розміщення підприємств (має практичне значення для підприємств добувних галузей та агропромислового комплексу).