Участь адвоката-представника в розгляді господарських справ у суді

 

Особливості подання позову регулюються РозділомVIII ГПК.

 

Позовна заява подається до господарського суду в пись­мовій формі і підписується повноважною посадовою осо­бою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином — суб'єктом підприємниць­кої діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування господарського суду, до якого подаєть­ся заява;

 

2) для юридичної особи:

- найменування;

- її місцезнаходження;

- ідентифікаційний код для суб’єкта ГД

- номер рахунку банківських установах

-

3) для фізичної особи:

- ім’я (ПІБ)

- місце проживання;

- ідентифікаційний номер;

- документи, що підтверджують статус суб’єкта підприємницької діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця)

4)зазначення ціни позову, якщо позов підлягає гро­шовій оцінці;

5)зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з них;

6 )виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

7)зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрун­тований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

8) відомості про вжиття заходів досудового врегулюван­ня спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України;

9) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V-І ГПК України;

10) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви:

До позовної заяви додаються документи, які підтвер­джують:

1) вжиття заходів досудового врегулювання господарсько­го спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, з кожним з відповідачів (у спорах, що виникають під час укла­дання, зміни чи розірвання договорів — відповідно до­говір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропо­зиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші доку­менти; у спорах, що виникають під час виконання дого­ворів та з інших підстав — копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо від­повідь одержано);

2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і до­даних до неї документів;

3) сплату судового збору;

4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

5) До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджу­ють повноваження представника позивача.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Позовна заява повинна бути оціненою. Ціна позову ви­значається:

1) у позовах про стягнення грошей — стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим доку­ментом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна — вартістю май­на, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних ви­мог — загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти — в іно­земній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день по­дання позову.

До ціни позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вка­зані — їх суми, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціну позову визначає суддя.

Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані, пода­ючи позов, надіслати сторонам копії позовної заяви та дода­них до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного від­повідача.

Відповідач має право після одержання ухвали про пору­шення справи надіслати:

1) господарському суду — відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь у судовому процесі, — копію відзиву.

Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником.

Відзив повинен містити: найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог по­зивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік доку­ментів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього доку­ментів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).

До відзиву, підписаного представником відповідача, до­дається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відповідач має право до прийняття рішення щодо спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгля­ду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємопов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Стаття 66 ГПК України визначає, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити за­ходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допус­кається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо не­вжиття таких заходів може утруднити чи зробити немож­ливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується:

• накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

• забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

• забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

• зупиненням стягнення на підставі виконавчого доку­мента або іншого документа, за яким стягнення здійс­нюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

 

Відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирі­шено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.

За клопотанням однієї сторо­ни, вирішення спору може бути продовжено, але не більше ніж на п’ятнадцять днів.

Як правило, після оголошення складу господарського суду і осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд надає позивачу та його представнику можливість викласти свої міркування по суті справи. У своєму виступі позивач прак­тично повторює зміст позовної заяви, оголошує документи, які не були додані до позовної заяви, посилається на пока­зання свідків, спеціалістів, які надалі будуть заслухані.

Після виступу позивача та його представника суд надає можливість присутнім ставити їм питання. У цей момент відповідач та його представник, а також інші особи, які бе­руть участь у справі, уточнюють нез'ясовані моменти у по­ясненнях позивача, конкретизують позицію з принципо­вих питань, якщо вона у позовній заяві позивача викладе­на нечітко. Далі заслуховуються експерти та інші особи, які беруть участь у справі.

Особливістю господарського процесу, на відміну від кримінального та цивільного, є його помірна регламента­ція у порядку ведення засідання.

Виступи сторін і відповіді на питання можуть неоднора­зово повторюватись у міру з'ясування обставин спору.

Після закінчення розгляду спору господарський суд приймає рішення. Прийняте рішення оголошується суд­дею господарського суду в засіданні після закінчення роз­гляду справи.

Стаття 85. Оголошення рішення та набрання ним законної сили

Прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому

засіданні після закінчення розгляду справи.

У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.

Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи.

Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом