Конвенція про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992). До більшості з вище-наведених документів Україна офіційно приєдналася.

Крім міжнародних концепцій з питань збереження біологічного різноманіття світовою спільнотою в останні десятиріччя напрацьована велика кількість документів, які, хоча і не є нормативними, мають велике значення. В них узагальнено кращий світовий досвід, запропоновано корисні моделі вирішення проблем, принципи, якими доцільно керуватися державам в їх національній політиці з метою забезпечення сталого розвитку та збереження біорізноманіття. Ці документи за сучасних умов відіграють величезну науково-методичну роль, надаючи урядам країн практичну допомогу у здійсненні як національної, так і міжнародної політики з питань збереження довкілля.

Важливим напрямом міжнародного співробітництва є обмін досвідом щодо створення заповідників і заповідних територій, де можна вивчити природні екосистеми. Створення програми формування національної екомережі України на 2000—2015 роки розробленої відповідно Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (Софія, 1995) дозволить Україні приєднатися до всеєвропейської системи охорони природної спадщини європейської спільноти! Саме європейська екомережа є виявом процесу інтеграції Європейської політики збереження природи, спрямована на збереження ценотичного природного каркасу Європи і є спробою об'єднати в єдину європейську мережу її найбільш цінні природні території.

Важливе місце у вирішенні проблем довкілля відіграє міжнародне співробітництво на регіональному рівні. У збереженні природи Карпатського регіону безпосередньо зацікавлені шість країн: Республіка Польща, Румунія, Словацька Республіка, Угорщина, Україна та Чеська Республіка. Регіон Карпат для кожної з цих країн є прикордонним периферійним, що накладає відбиток на його економічний розвиток, рівень якого є відносно нижчим, ніж у центральних регіонах цих держав. Разом з тим регіон знаходиться в самому центрі Європи. Звідси особливе значення, потреба підвищеної уваги, переваги щодо розвитку кооперації та інших форм співробітництва. Зважаючи на це, в останні роки вищезазначеними державами було укладено ряд міжнародних регіональних угод, спеціально присвячених Карпатам. За сприянням міжнародних організацій та завдяки фінансовій підтримці ряду фондів започатковано також виконання певних міжнародних проектів і програм. Предметом регіональних угод щодо Карпат здебільшого стала охорона довкілля регіону в цілому, збереження його біологічного різноманіття та ряд інших питань. Найважливішими регіональними угодами щодо Карпат є такі:

—Угода між органами регіонального самоврядування прикордонних областей Республіки Польщі, Угорщини, Словацької Республіки, України про створення асоціації "Карпатський Єврорегіон" (лютий, 1993 р.);

—Міжміністерська тристороння польсько-словацько-українська Угода про збереження біологічного різноманіття лісів Східних Карпат (від 18 грудня 1992 р.);