Характеристика методів аналізу
Визначення 38.
Таблиця 32
Таблиця 33
Метод | Характеристика методу | |
Декомпозиції | Розчленування будь-якого складного явища на прості складові. | |
Об’єктом розчленування можуть бути як реальні соціальні, так і інтелектуальні системи. Для досягнення адекватності декомпозиції застосовується декомпозиційне моделювання, тобто створення нової моделі і порівняння її з системою до декомпозиції. | ||
Порівняння | Передбачає порівняння даної системи, явища, процесу з іншими, що дає змогу виявити їхню специфіку. | |
Нормативний | Обґрунтовується сукупність нормативів, що відбивають ефективність системи, а потім реальна система порівнюється з нормативною, що діє змогу виявити характер відхилення від норми. | |
Агрегування | Перетворення вихідної моделі на модель з меншим числом змінних чи обмежень, що дає порівняно з вихідною моделлю наближений опис досліджуваного об’єкту чи процесу. | |
Аналогій | Передбачає доказ аналогії між двома об’єктами і перенесення системи пояснень з одного об’єкта на інший. | |
Виключень | Ґрунтується на поступовому виключенні значної групи складових на підставі закону виключення третього, зміст якого полягає в тому, що справа має такий вигляд, як описується у висловленні, чи такий, як вимагає заперечення, й іншого не дано. | |
Гіпотетичний | Зводиться до висування, обґрунтування і доказу гіпотез. | |
Закономірності | Являє собою пошук стійкої і невипадкової характеристики чи зв’язку явищ | |
„Мінімаксу” | Це окремий випадок методу закономірності, що передбачає пошук мінімальних чи максимальних характеристик. | |
Балансовий | Виділення двох сторін чого-небудь, які визначають ціле і врівноважують одна одну. | |
Класифікацій | Упорядкування об’єктів на підставі істотних ознак за певними класами | |
Ранжування | Присвоєння сукупності об’єктів певних числових величин на підставі інтуїції або відповідно до ступеня виразності певної ознаки. | |
Проб | Вибір із сукупності певних об’єктів і їхнє випробувань | |
Середнього і відхилень від нього | Обчислюється певна середня величина і виявляються відхилення від неї. | |
Моделювання | Побудова моделі, що відбиває істотні сторони аналізованого об’єкта, спрощує його і заміна нею реального об’єкта аналізу. | |
Амбівалентності і суперечності | Пошук для пояснення чого-небудь амбівалентного йому явища (ситність-голод, великий-маленький і т.п.), пошук суперечностей, що визначають сутність явища. | |
Парадоксу Систематизації | Розгляд явища з несподіваних позицій, що не відповідають загальноприйнятим уявленням. Зведення наявних даних у певну систему, що дає змогу пояснити їх з позицій системного підходу. | |
Екстраполяції Індукції і дедукції Ідеалізації | Поширення висновків, отриманих зі спостереження за однією частиною явища, на його іншу частину. Індукція передбачає побудову умовиводу, в якому на підставі знань про частину предметів класу робиться висновок про весь клас. Дедукція – операція зворотного характеру(на основі знань про весь клас робиться висновок про один предмет класу). Уявна процедура, зв’язана з уявленням чого-небудь як ідеалу і наступним порівнянням реального об’єкта з ідеалом. | |
Формалізації | Дослідження об’єкта шляхом переведення його якісних характеристик у певну знакову форму. | |
Спрощення | Зображення об’єкта у вигляді певної спрощеної моделі. | |
Морфологічний Контрольних питань | Спочатку виділяються головні характеристики об’єкта –осі, а потом по кожній з них записують усілякі варіанти. Передбачає складання списку питань, на які готуються відповіді. | |
Фокусування „Мозкового штурму” Синтезу Емпатії | Спрямований на перенесення у фокус уваги окремих об’єктів, що дає змогу одержати їхнє оригінальне бачення. Являє собою організовану систему обговорення проблеми за умови заборони критикувати висловлювання колег. | |
Здіснення після процедури аналітичного розкладання синтезу і перевірка ефективності і тотожності об’єкта самому собі. Аналітик входить в образ аналізованого об’єкта, уявляє себе до-сліджуваною „деталлю” і осмислює з її позиції здійснювані нею дії. Вивчення не всієї сукупності явищ, а лише деякої частини, віді-браної за певними правилами. Являє собою зміну ситуації на діаметрально протилежну й осми-слення її. | ||
Добору | ||
„Від протилежно-го” |
Таблиця 34
Етапи послідовності інформаційно-аналітичних досліджень
Таблиця 35