Теорія конкурентних переваг М. Портера

Теорія подібності країн або теорія перехресного попиту

Теорія життєвого циклу товару

Основні постулати даної теорії полягають в наступному:

теорія міжнародного життєвого циклу продукту стверджує, що багато нових виробів спочатку будуть вироблятися у країнах, де ці товари були вивчені та розроблені. Це майже завжди промислово розвинуті країни, причому на США останнім часом припадала значна частка, хоча Японія та Німеччина змогли перегнати США, спеціалізуючись на певних видах продукції;

протягом життєвого циклу товару, який складається із чотирьох етапів (впровадження, зростання, зрілість та занепад), виробництво прямує до більшої капіталомісткості та переміщується до інших країн;

теорія не поширюється на деякі групи товарів та майже на всі вироби транснаціональних корпорацій;

теорія міжнародного життєвого циклу продукту лише стверджує, що коли та якщо наукові дослідження та розробки перестають бути вирішальним фактором порівняльної переваги, виробництво переміститься у країни, які мають порівняльну перевагу по інших елементах затрат, наприклад, некваліфікованої праці.

 

 

 

Основні постулати теорії:

згідно теорії подібності країн, значна частка обсягу міжнародної торгівлі у наш час припадає на торгівлю виробами між промислово розвинутими країнами, тому що у них є подібні сегменти ринку;

теорія подібності країн пояснює міжнародну торгівлю не з боку пропозиції товарів, а з боку попиту на них;

торгівля між двома країнами буде здійснюватись тими товарами, якість яких приблизно однакова;

чим більше людей у торгуючих країнах мають однакові доходи, тим вищий рівень торгівлі.

 

Згідно цієї теорії відповідь на запитання: "Чому країна добивається міжнародного успіху у тій чи іншій галузі?" полягає у чотирьох властивостях країни, які носять загальний характер та формують середовище, у якому конкурують місцеві фірми. Це середовище може сприяти утворенню конкурентної переваги, а може і перешкодити цьому.

 

Основні постулати даної теорії:

чотирма головними параметрами (детермінантами) конкурентної переваги країни є такі фактори і умови: умови попиту, споріднені та обслуговуючі галузі, стратегія фірми та конкуренція;

теорія конкурентних переваг показує взаємодію чотирьох детермінантів, об’єднаних у національний "ромб", від яких залежить конкурентоспроможність країни на світових ринках;

детермінанти національної конкурентоспроможності представляють собою комплексну систему, яка перебуває у стані розвитку. Детермінанти постійно впливають одна на одну;

підтримка конкурентоспроможності у галузі на високому рівні є результатом "самопідсилюючої" взаємодії переваг відразу у декількох сферах, що визначає середовище, яке іноземним конкурентам важко відтворити.