ДОВІЛЬНЕ МИМОВІЛЬНЕ

СПРИЙМАННЯ

Мимовільне сприймання може викликатися як особливостями оточуючих предметів (їх яскравістю, розміщенням, незвичністю), так і відповідністю цих предметів інтересам особистості. В мимовільному сприйманні немає заздалегідь поставленої мети. Відсутня в ньому і воля.

В довільному сприйманні людина ставить мету, прикладає вольові зусилля, щоб краще реалізувати свої наміри, довільно вибирає об’єкти сприймання.

Процеси відчуття та сприймання необхідно розглядати як дії, спрямовані на розв’язання певних завдань, що становлять пізнавальну чи практичну діяльність суб’єкта. Такі дії названо перцептивними.

Перцептивні дії – особливий вид дій, що суттєво відрізняється від дій, спрямованих на задоволення потреб людини. Мета перцептивних дій – не зміна об’єктів та явищ, а одержання корисної інформації про їх властивості й характеристики. Перцептивні дії являють собою опосередковані високоінтелектуальні процеси пізнання навколишнього. Яскравим виявом інтелектуалізованого довільного сприймання є спостереження. Спостереження – цілеспрямоване, планомірне сприймання предметів і явищ, у пізнанні яких зацікавлена людина.

Спостереження характеризується наявністю мети та завдання. Сприймання у процесі спостереження невідривне від мислення і мовлення. Вони поєднуються в спостереженні в єдиний процес розумової діяльності. Взаємозв’язок спостереження та спостережливості відображає взаємозв‘язок між психічними процесами та якостями особистості. Спостережливість, яка стала якістю особистості, перебудовує структуру і зміст психічних процесів людини. Спостережливість необхідна людям різних професій. Спостережливість -найвища і найрозвиненіша форма довільного сприймання людини.