Тема 14. Проблематика інформаційного та освітнього
Розділ IV. Сучасність і майбутнє культури
Розділ III. Феномени культури
Розділ II. Онтологія культури
Тема 4. Концепції культурогенезу ...76
Трудова концепція...76
Ігрова концепція ...88
Психоаналітична (фройдівська) концепція...96
Тема 5. Становлення смислового простору культури в процесі культурогенезу...104
Культура і природа...104
Культурогенез як процес “випадіння” людини з природного простору...109
Культурний простір як простір смислових опозицій...114
Формальні принципи культурного смислотворення ...,...122
Тема 6. Теорії культурних змін ...125
Поняття зміни та його застосування в культурологічних контекстах...125
Еволюціоністська парадигма культурного розвитку... .128
Циклічні теорії історичного коловороту ...133
Концепції культурних змін, у яких поєднуються ідеї циклізму та еволюціонізму...139
Тема 7. Стиль у культурі ...147
Стиль, традиція, канон... ...147
Життєвий культурний стиль...149
Стиль мислення...156
Моностильова та полістильова культури...162
Тема 8. Проблематика самоусвідомлення людства у Всесвіті ...171
Ідеї множинності всесвітів та населених світів в історії культури та в сучасній науці... 171
Астросоціологічний парадокс...182
Передумови та проблематичність інформаційного контакту...190
Турбота як властивість розуму та її гіпотетична роль у ситуації астросоціологічного парадоксу ...197
Антропний принцип Всесвіту...205
Тема 9. Наукова культура ...214
Властивості наукової свідомості людини та систематизація науки...,...214
Становлення і закономірності розвитку науки, наукова картина світу і наукова революція...220
Методи наукового пізнання...226
Тема 10. Художня культура...230
Художня культура як складова культури духовної.
Систематизація видів мистецтва...230
Історичні форми мистецтва ...233
Жанрові системи мистецтв...241
Наукове та художньоестетичне пізнання...247
Тема 11. Моральноправова культура...258
Мораль і право як механізми регуляції культурної життєдіяльності людини...258
Джерела та конкретноісторичний характер моралі й права...262
Феномен культурноетичного песимізму та його причини...271
Тема 12. Масова та елітарна культури...287
Поняття масової та елітарної культур.
Субкультура і контркультура...287
Культурологічні концепції масової та елітарної культур...294
Попарт як масове мистецтво...298
Тема 13. Специфіка та глобалізаційні тенденції сучасного етапу розвитку культури...312
Загальна специфіка нового культурного етапу ... .312 ,
Глобалізаційні процеси в сучасній світовій культурі та теорія модернізації... .317
Міжкультурні непорозуміння як основа світових конфліктів XXI ст...323
простору культури...333
Інформаційні технології й інформаційне суспільство...333
Графічний та аудіовізуальний способи передачі інформації...339
Проблематика освіти ...346
Тема 15. Проблеми та перспективи наукової культури ...353
Поняття нелінійної науки, самоорганізації та синергетики...353
Синергетична науковофілософська картина світу та синергетичний образ культури ...357
Філософськокультурологічні аспекти проблеми клонування...360
Тема 16. Художня культура першої половини XX ст.: авангардні стилі та напрями...371
Проблема сприйняття та розуміння художнього авангарду...371
Новий зміст у традиційній мистецькій формі (фовізм, кубізм, експресіонізм, супрематизм)...377
Становлення нових форм мистецтва: футуризм, сюрреалізм, дадаїзм ...414
Тема 17. авангардна художня культура другої половини XX ст..442
Термінологічна картина художнього авангарду ... .442
Візуальні та інформаційні мистецтва: гіперреалізм, концептуалізм, бодіарт, лендарт та ін...453
Акціонізм (хепенінг, перформанс, рольова гра) ...462
Словник термінів...474
Тематичне насичення такої навчальної дисципліни, як культурологія, на сьогодні є досить варіативним. Мабуть, це зумовлено як певною аморфністю самого предмета, так і ще доволі незначним періодом присутності культурології в навчальних програмах вищих навчальних закладів. У пропонованому навчальному посібнику репрезентується підхід до культурології як до навчальної дисципліни філософського предметного циклу, що, на думку авторки, найбільш відповідає суті культурології як науки.
За такого підходу основною метою викладання предмета є формування у студентів наукового розуміння онтологічної суті феномена людської культури. Досягнення даної мети потребує вирішення таких навчальних завдань, як: демаркація науковофілософського і побутового поняття культури; усвідомлення студентами як сутнісної єдності людської культури і позакультурних форм буття, так і особливостей та специфічності саме культурного простору; формування уявлення про культуру як систему і розуміння принципів формальної та структурної єдності окремих феноменів культурної системи; засвоєння суті основних сучасних підходів до трактування культурного процесу тощо. Крім того, засвоєння змісту культурології як навчальної дисципліни має, на думку авторки, сформувати у студентів: уміння науково осмислювати культурні процеси (як ті, що відбувалися в минулому, так і сучасні); вміння бачити і розуміти зв’язки та взаємну обумовленість між різними складниками культурної системи; навички толерантного ставлення до етнонаціональної та суспільної різноманітності культурних форм.
Матеріал у книзі згруповано в чотири тематичні лекційні блоки: Культурологія: зміст та історія становлення; Онтологія культури; Феномени культури; Сучасність й майбутнє культури.
В розділі “Культурологія: зміст та історія становлення” поняття культури виокремлюється й упредметнюється як об’єкт наукового культурологічного аналізу. З’ясовується багатоманітність значень і визначень культури, проводиться межа між повсякденним і науковим розумінням цього поняття. Розглядаються також питання історії становлення світової та вітчизняної культурологічної думки.
У розділі “Онтологія культури” порушуються питання, пов’язані з найфундаментальнішими принципами буття культури, науковотеоретичними проблемами її сутності. Тут розглядаються концепції культурогенезу (трудова, ігрова та психоаналітична), принципи і механізми становлення смислового культурного простору, на матеріалі найвідоміших культурологічних теорій висвітлюються питання культурної динаміки. Окрему тему становить проблематика, пов’язана з самоусвідомленням людства у Всесвіті. авторка вважає за необхідне звернутися до цієї нової в контексті курсу культурології теми з огляду на ті процеси реального виходу людства за межі земної ноосфери, які розпочалися з другої половини XX ст. і які, безперечно, потребують свого філософськокультурологічного осмислення. Новітністю цієї теми пояснюється її ретельний й достатньо деталізований виклад у посібнику. Слід також звернути увагу, що зазначена тема великою мірою стосується матеріалу, щільно пов’язаного з традиційними для культурологічної дисципліни питаннями, зокрема проблемами міжкультурного порозуміння та спілкування, закономірностей культурного розвитку тощо.
Розділ “Феномени культури” присвячений окремим сферам культурної свідомості й діяльності людини. Не претендуючи на цілісне охоплення даного ракурсу культурології (в тому числі й з огляду на існування в навчальних планах цілої низки предметне суміжних з культурологією гуманітарних дисциплін – якот релігієзнавство, політологія, економіка та ін.), автор обмежується висвітленням таких структурних складових, як культура наукова, художня, моральноправова, масова та елітарна.
Виокремлення тематичного блоку “Сучасність і майбутнє культури” зумовлюється прагненням авторки посилити життєвопрактичну значимість культурології як навчальної дисципліни. Саме цьому й має сприяти філософськокультурологічний аналіз найактуальніших проблем сучасної культури. Значну увагу в цьому розділі приділено художній культурі, оскільки саме художнє освоєння світу, як правило, є найбільш авангардним і нерідко саме воно намічає шляхи розвитку інших галузей і сфер культури. Включення в розділ теми, присвяченої художньому авангарду першої половини XX ст. (більш ніж півстолітня віддаленість якого від нашого часу може викликати сумніви щодо його “сучасності”), пояснюється тим, що саме в той час закладалася сучасна парадигма художнього мислення.
В навчальному посібнику свідомо не виділено окремим тематичним блоком історичну (та) етнорегіональну типологію культури. Очевидним є той факт, що якраз ці питання найширше висвітлено в наявній навчальній літературі культурологічного спрямування. Такий стан речей, мабуть, чималою мірою зумовлений своєрідною інерцією трактування культурологічного курсу як такого, що замінив у навчальних програмах вищих навчальних закладів курс історії культури. Тож авторка вважає за можливе й доцільне не повторювати ґрунтовно представлений у навчальній літературі матеріал. Сказане, звісно, не означає абсолютного усунення історичного (й) етнорегіонального аспекту культурологічної дисципліни з матеріалу даного посібника. Цей ракурс культурологічної проблематики достатньо репрезентований у цілій низці тем – насамперед пов’язаних з історією становлення культурологічної думки, феноменами культури та питаннями міжкультурного порозуміння.
Тематично досить широке представлення культурологічного матеріалу в даному посібнику передбачає можливість варіативного підходу викладача з огляду на профіль вищого навчального закладу або факультету. Деякі питання (або й теми) можуть бути рекомендовані студентам для самостійного опрацювання.
Для полегшення роботи студентів із посібником до кожної з тем додається перелік необхідних для засвоєння матеріалу термінів та понять.
Перш ніж ознайомитися з текстом теми, студент має згадати значення відповідних термінів та понять або звернутися до словника термінів, який міститься наприкінці посібника.
У списки рекомендованої до кожної з тем літератури входять як тексти, що вже стали класичним надбанням культурологічної думки, так і праці сучасних дослідників. Звісно, перелік джерел не претендує на вичерпність і може бути суттєво розширений (або змінений у певних позиціях) викладачем культурології.
Культурологія: зміст та історія становлення
ТЕМА 1 ПРЕДМЕТ КУРСУ “КУЛЬТУРОЛОГІЯ”