Поведінка

ЛЕКЦІЯ 7.

(2 год.)

Основні питання:

1. Психо-фізіологічна основа поведінки.

2. Основні поняття – поведінка, вчинок, потреби.

 

1. Людина як біосоціальна істота постійно пристосовується до умов середовища, в якому живе. Крім природних впливів (температури, рівня освітленості, зміни тиску тощо), їй доводиться стикатися і з соціальними чинниками (співіснування в різних соціальних групах: сім'ї, школі тощо). Відповідно людина постійно змінює свою поведінку, аби задовольнити свої потреби у підтриманні життєдіяльності та соціальному становленні. Біологічно доцільні реакції організму людини на дію подразників зовнішнього і внутрішнього середовища забезпечують три пристосувальні механізми: безумовні (природжені) рефлекси, умовні (набуті) рефлекси і розумова діяльність.

Ідею про те, що вся психічна діяльність людини є рефлекторною, вперше висловив 1863 року І.М. Сєченов. На початку XX ст. її експериментально підтвердив І. П. Павлов і перетворив на вчення про вищу нервову діяльність.

Безумовно- та умовнорефлекторна діяльність людини взаємопов'язані й разом становлять вищу нервову діяльність. Вона є функцією кори кінцевого мозку та підкіркових ядер. Отже, вища нервова діяльність- це сукупність взаємопов'язаних нервових процесів, що відбуваються в головному мозку і забезпечують перебіг поведінкових реакцій людини.

Вища нервова діяльність людини є фізіологічною основою психічних процесів. Зміна психічного стану людини позначається на діяльності фізіологічних систем і, навпаки, функціональний стан організму впливає на психіку людини. Психіка - це внутрішній світ людини, її відчуття і сприйняття, пам'ять, уява, мислення, почуття, воля. Вона формується під впливом соціального оточення як комплекс свідомих і підсвідомих процесів і станів.

Прояви роботи мозку у вигляді уявлень, образів, емоцій, соціальної поведінки вивчає наука психологія. Вона також досліджує, як під впливом умов життя, навчання і виховання формується особистість людини.

Знання закономірностей вищої нервової діяльності має велике значення для навчання, виховання, трудової діяльності, збереження здоров'я людини. Адже ефективність навчання істотно залежить від функціонального стану організму, під яким розуміють рівень активності структур мозку, які відповідають за сприйняття, збереження і відтворення інформації.

Отже, поведінка людини - це складний комплекс пристосувань, спрямованих на задоволення потреб її організму (фізіологічних, соціальних, духовних). Вона складається із закріплених спадково рефлекторних реакцій і звичок, навичок, набутих за допомогою навчання.