Розвиток психіки в філогенезі.

ЛЕКЦІЯ 5.

(4 год.)

Основні питання:

1. Психіка як властивість живої матерії. Етапі розвитку психіки у філогенезі за теорією О.М.Леонтьєва та К.Е.Фабрі.

2. Розвіток психіки людини.

1. Згідно матеріалістичному розумінню психічні явища виникли в результаті тривалої біологічної еволюції живої матерії і в свідомості, психіці людини є вищим підсумком розвитку, досягнутим нею. Є дані, що свідчать про те, що вже простим живим істотам, — одноклітинним — властиві близькі до психіки явища, а саме: здібність до реагування на зміни внутрішніх станів і зовнішню активність на біологічно значущі подразники, а також пам'ять і здібність до елементарного навчання через пластичні, пристосовні зміни поведінки.

У представленнях матеріалістів психічні явища виникли набагато пізніше за те, як на Землі з'явилося життя. Спочатку жива речовина володіла лише біологічними властивостями тієї, що дратує і самозбереження, що виявляються через механізми обміну речовин з навколишнім середовищем, власного зростання і розмноження. Пізніше, вже на рівні більш за складно організованих живих істот, до них додалися чутливість і готовність до навчання.

Перші ознаки життя на Землі з'явилися 2—3 мільярди років назад, спочатку у вигляді поступових хімічних, органічних сполук, що ускладнюються, а потім і простих живих клітин. Вони поклали початок біологічної еволюції, пов'язаної з властивою живому здібністю до розвитку, розмноження, відтворення і передачі придбаних, генетично закріплених властивостей по спадку.

Пізніше в процесі еволюційного самоудосконалення живих істот в їх організмах виділився спеціальною орган, що узяв на себе функцію управління розвитком, поведінкою і відтворенням. Це — нервова система. У міру її ускладнення і вдосконалення (відособлення від інших тканин і органів, виділення і диференціація гангліозних структур, оформлення головного і спинного мозку, поява і розвиток кори головного мозку, спочатку стародавньої, потім старою і новою, ускладнення зв'язків між ц.н.с. і іншими органами тіла) йшов розвиток форм поведінки (діяльності) і нашарування (іерархизація) рівнів психічної регуляції життєдіяльності: відчуття, сприйняття, пам'ять, уявлення, мислення, свідомість, рефлексія.

Поліпшення структури і функцій нервової системи послужило основним джерелом розвитку психіки. Механізм даного процесу, мабуть, той же самий, за допомогою якого описується і представляється еволюція живих істот: придбання організмом нових властивостей і органів в результаті змін, що відбуваються в генотипі; пристосування до середовища і виживання тих істот, чиї властивості і органи (старі і знов придбані в результаті мутацій) виявилися найбільш корисними з погляду життєзабезпечення, виживання і адаптації.

Важливим стимулом до розвитку з'явилося ускладнення самих по собі умов життя, яке вимагало зміни будови організму, появи здатності відображати мир, краще орієнтуватися в нім. Можна сказати, що першопричиною вдосконалення психіки з'явилася сама дійсність: вона зажадала, щоб у живих істот з'явилися складна нервова система і вищі рівні психічного віддзеркалення. Така загальна точка зору на походження і розвиток психіки, що розділяється матеріалістами.