По наявності горизонтальних членувань- відрізним по лінії талії та невідрізним.

Методи формоутворення

Основним завданням інженера-конструктора є вивчення конструкції вибору та виявлення, за рахунок чого можна отримати потрібну об'ємну форму. По способу формоутворення розрізняють конструкції, які утворені:

- з плоского матеріалу (тканого, нетканого, трикотажного, шкіряного);

- із ниток шляхом в'язання;

- із термопластичного матеріалу (за допомогою ВТО).

При використанні плоскогоматеріалу його членують на окремі частини (деталі крою) певного розміру та конфігурації. Одяг, отриманий таким способом (тобто після з'єднання деталей крою в єдину конструкцію), називається кроєним.

Розрізняють типові та оригінальніспособи членування плоского матеріалу на частини. Типові варіанти членування утворюють так звані покрої одягу.

По кількості деталей одяг може бути одно детальним та багато детальним. По кількості вертикальних членувань - безшовним, одно - та багато шовним(наприклад, спідниця - кльош - одно шовний виріб).

Основними лініями членувань плечового одягу, за допомогою яких утворюється форма, є плечовий та боковий зріз (для жіночого одягу - це також н агрудн а виточка).

У загальному випадку розрізняють чотири методи формоутворення:

І. Конструктивний;

2. Метод на основі використання формоутворюючих властивостей матеріалів;

3. Метод на основі використання пластичних властивостей волокон (поліамідна
група)

4. Комбінований.

1. Конструктивнийметод забезпечує отримання об'ємної форми в результаті її повного або часткового членування.

Повне членування здійснюється за допомогою різноманітних членувань поверхні ви робу, кокеток, підрізів.

*Часткове членування здійснюється за допомогою виточок.

Перевагою цього методу є велика точність відтворення форми будь-якої

складності, її стійкість в експлуатації.

2. При використанні формоутворюючих властивостей матеріалів форма утворюється
завдяки рухливості структури тканин, використанню драпірувальних властивостей матеріалу (легкі, м'які тканини, трикотаж, стрейч).

3. Використання пластичних властивостей волокон при дії тепла, вологи, тиску базується на зміні молекулярної структури волокон, яка фіксується при
охолодженні.

Розрізняють суху теплову обробку (для синтетичних тканин), волого-теплову(для натуральних тканин), теплову з введенням хімічних засобів.

4. Комбінованийметод базується на одночасному поєднанні вище зазначених
методів.

Підводячи підсумок, слід відмітити, що вибираючи той чи інший метод формоутворення треба враховувати:

- властивості матеріалів;

- вимоги моди;

- умови експлуатації одягу ;

- методи технологічної обробки;

- форми організації виробництва та наявного обладнання;
- особливості тілобудови людини.

Одним з основних методів утворення об'ємної форми одягу є конструктивний метод. Він передбачає наявність конструктивних елементів виробу.

Конструктивніелементи- це елементи, за допомогою яких отримується необхідна форма виробу.

До основних конструктивних елементів відносяться виточки, вертикальні зрізи, кокетки, підрізи.

Кокетка — це горизонтальне членування поверхні виробу в межах опорної поверхні фігури, всі інші горизонтальні членування називаються підрізами.Основними конструктивними елементами плечового одягу є:

1. Плечовий зріз

2. Боковий зріз

3. Середній зріз спинки.

4. Лінія пройми.

5. Верти кальні членування спинки та пілочки

Плечовий зріз.Класичне розташування - від точки основи шиї до плечової точки (зорово повинен поділити плечовий скат навпіл). Довжина визначається міркою Шп, а на величину впливає напрям моди, модель (короткий чи подовжений). На оформлення плечового зрізу впливає наявність плечових накладок, наявність плечової та нагрудної виточок. Плечовий зріз дає характеристику особливостям фігури (сутула, перегиниста, висота плечей). Він може бути переведений в бік пілочки для посилення спрощеного рішення форми виробу (суцільнокроєний рукав) або продовженням середнього зрізу рукава ("реглан", суцільнокроєний рукав). Величина переведення в бік пілочки не повинна перевищувати 2,0см, інакше збільшується площина спинки та створюється ілюзія сутулості фігури. В деяких випадках плечовий зріз може бути переведений в бік спинки або замінений кокеткою. Плечовий зріз може бути відсутнім у виробах об'ємних форм наприклад - «кімоно».

Бічний зріз.Бічні зрізи майже завжди присутні в плечових виробах, їх відсутність може бути обумовлена шириною тканини, особливостями моделі, при використанні в конструкції бочка, та в виробах із трикотажу. По вертикальності бічних швів визначають баланс виробу.

Основне призначення бічних зрізів - утворювати потрібну силуетну форму. Для прямого силуету вони мають форму прямої лінії і можуть розташовуватись на ділянці від спинки до середини ширини пройми. Для прилеглих силуетів вони оформляються з прогином і зміщуються в сторону спинки. Таке розташування зрізів найбільш доцільне, оскільки прогин по лінії талії більший саме зі сторони спинки. Тут вони менш помітні, а головне, сприяють утворенню кращого прилягання виробу до фігури та не викликають появи дефектів конструкції (заломів, зморшок).

Середній зріз спинки.Наявність середнього зрізу спинки обумовлена силуетною формою виробу, особливостями будови фігури, шириною тканини, потребою використання різноманітних декоративних елементів (розрізів, шлиць, застібок, тощо). Залежно від цього він може мати форму прямої лінії або з прогином по лінії талії (від 1,0см до 4,5см) та відводом по лінії ростка. Це забезпечує утворення потрібного об'єму у області лопаток, а отже і правильну посадку виробу на фігурі. При наявності середнього зрізу спинки в деяких випадках зникає потреба у проектуванні плечової виточки (за умови здатності тканини до спрасування), а також талієвих виточок, а також з'являється можливість значного розширення конструкції по лінії низу.

Лінія пройми.Лінія пройми - це лінія з'єднання рукава з виробом. Вона присутня у виробах різних покроїв крім виробів з суцільнокроєним рукавом. Іншими словами, конфігурація лінії пройми дає характеристику покроїв одягу.

Для виробів з вшивним рукавом пройма має овальну форму та є відтворенням природного зчленування руки з тулубом. Положення плечових точок характеризує осанку фігури, а величина вертикального діаметра - висоту плечей. Залежно від скорочення чи подовження плечових зрізів, від поглиблення пройми замінюється її конфігурація та об'ємна форма виробу. Велике значення має і ступінь поглиблення пройми, який залежить від напрямку моди, об'єму та покрою виробу. Збільшення глибини пройми (від 3,0см до лінії талії і нижче) притаманне виробам збільшених об'ємів. Параметри пройми тісно пов'язані з параметрами рукава, що забезпечує якість з'єднання рукава з виробом.