Статистичні оцінки похибок вимірювань - це характеристики похибок, що відображають близькість окремого, експериментально одержаного результату вимірювань до істинного значення ВВ.

Приписані характеристики похибок вимірювань - це характеристики похибок, що приписуються сукупності вимірювань, які виконуються за певною (стандартизованою або атестованою) методикою вимірювань.

Нормування характеристик похибок вимірювань

Єдині правила нормування характеристик похибок вимірювань забезпечують можливість зіставлення результатів вимірювань, виконаних різними методами та ЗВТ і за різних умов..

У теперішній час номенклатура характеристик похибок вимірювань, форми і засоби їх нормування регламентуються методичними вказівками МИ 1317‑86 , якими визначені 3 групи характеристик похибок вимірювань:

1. Норми похибок вимірювань - це характеристики похибок, що задаються як потрібні або припустимі.

Групи характеристик 1 і 2 застосовуються в основному при технічних вимірюваннях і являють собою ймовірнісні характеристики (характеристики генеральної сукупності) випадкової похибки вимірювань. Група характеристик 3 найчастіше використовуються при вимірюваннях, які виконуються при наукових дослідженнях і високоточних метрологічних роботах, і являють собою статистичні (вибіркові) характеристики похибки вимірювань.

Кожна з груп характеристик похибок може задаватися однією з трьох форм:

1.Середнім квадратичним відхиленням (СКВ) похибки вимірювань;

2.Характеристиками випадкової складової похибки вимірювань, до яких належать їх СКВ, нормалізована автокореляційна функція і характеристики цієї функції, наприклад інтервал кореляції;

3.Характеристиками невилученої систематичної складової похибки вимірювань: середнім квадратичним відхиленням і границями, в яких невилучена систематична складова похибки знаходиться з даною ймовірністю.

При необхідності СКВ випадкової і (або) невилученої систематичної складових похибки вимірювань супроводжуються вказанням введеної апроксимації закону розподілу ймовірностей похибки або його якісним описом (симетричний, одномодальний і т.д.).

Точкові оцінки похибок (СКВ) слід застосовувати в тих випадках, коли результати вимірювань не мають самостійного значення і використовуються спільно з іншими результатами вимірювань при розрахунку результатів непрямих вимірювань, обчисленні критеріїв ефективності втрат, техніко-економічних показників.

Інтервальні характеристики похибки (границі, де похибка знаходиться із заданою ймовірністю) застосовуються в основному при вимірюваннях, результати яких є остаточними і безпосередньо використовуються для вирішення певної задачі. Приклад: визначення меж технологічного захисту, що спрацьовує, коли результат однократного вимірювання виходить за ці межі.

При поданні (записі) числових значень характеристик груп 1 і 2 повинні вказуватися умови, за яких ці значення характеристик дійсні. Для статистичних оцінок похибок вимірювань дана вимога припустима.

3.11. Форми подання результатів вимірювань

Результати вимірювань подаються іменованим чи неіменованим числом за формулою (1.1). Згідно з МИ 1317-86 [14] треба також вказувати характеристики його похибок (норми чи приписані) або їх статистичні оцінки й умови, при яких ці характеристики та оцінки дійсні. Такими умовами є: діапазони значень і частотні спектри вимірюваних величин, діапазони значень усіх величин, що істотно впливають на похибки вимірювань, інші фактори.

В залежності від наявності чи відсутності атестацій можливі 2 форми подання результатів.

Для атестованої методики вказуються:

1.Результат вимірювання, значення характеристик похибки й умови вимірювань;