Сутність і показники експлуатаційної програми підприємств готельного типу

Експлуатаційна програма є вихідним розділом плану госпо­дарської діяльності підприємства, яке надає послуги з розміщення туристів. Цей розділ за суттю аналогічний виробничій програмі будь-якого підприємства, але відрізняється методологією розробки.

План експлуатаційно-фінансової діяльності підприємства готельного типу включає такі розділи:

- експлуатаційна програма (програма використання номер­ного фонду);

- план доходу від експлуатаційної (основної) діяльності, додаткових послуг і допоміжних підрозділів;

- план щодо праці і заробітної плати;

- план витрат на готельні послуги (плановий кошторис витрат);

- план прибутку від усіх видів діяльності;

- прогноз грошових потоків;

- план підвищення якості експлуатаційної діяльності;

- заходи щодо забезпечення виконання плану експлуатацій­но-фінансової діяльності.

Експлуатаційна програма складається на основі кількості місць для розміщення (проживання) гостей, що передбачається в плановому періоді. Вона виражається в натуральних і вартісних по­казниках. Натуральним показником експлуатаційної програми є кіль­кість місце-днів, а вартісним - виручка (доход) від реалізації послуг з розміщення клієнтів.

Плануванню експлуатаційної програми передує аналіз, у про­цесі якого оцінюється ряд показників, характерних для оцінки експлуатаційної потужності підприємства, - це місткість, пропуск­на спроможність і завантаженість об'єкта розміщення. Місткість (ємність) об'єкта розміщення виражається кількістю спальних місць і розраховується за формулою

n

Є_м = ∑ N^і_н х Ч^і_м (2.1.1)

i=1

де Є_м - ємність (місткість) готелю в кількості спальних місць;

Nⁱ_н - кількість номерів кожної і-тої категорії;

Ч^г_м - кількість місць у кожному номері і-тої категорії;

n - кількість категорій номерів.

Пропускна спроможність готелю визначається потенційною кількістю місце-днів (місце-діб) за формулою

N^пот_мд = Є_м х Д (2.2.2)

де N^пот_мд - потенційна кількість місце-днів у готелі;

Д- кількість днів у періоді.

Цей показник характеризує можливу пропускну спромож­ність готелю за умови повного завантаження всього номерного фон­ду. Виходячи з потенційної пропускної спроможності, розраховуєть­ся планова кількість місце-днів з урахуванням прогнозованої кіль­кості відвідувачів готелю і планових можливостей використання пропускної спроможності. Потенційна пропускна спроможність ви­ступає верхнім обмеженням планових показників експлуатаційної програми готелю.

Показники завантаження ємності готелю використовуються при аналізі й обґрунтовуються на плановий період. До цих показ­ників відносяться:

1) рівень (коефіцієнт) завантаження готелю (К_зав),який роз­раховується за формулою

N^р_н

К_зав = --------- (2.1.3)

N^пр_н

де N^р_н - кількість реалізованих (планованих) номерів;

N^пр_н - кількість номерів, які пропонувалися для продажу.

Цей коефіцієнт дає можливість порівняти рівень завантажен­ня готелю за ряд років, а також зіставити з завантаженням інших готелів з різними експлуатаційними характеристиками, насамперед, з конкурентами;

2) коефіцієнт завантаження номерного фонду готелю (К^нф_зав), який розраховується за формулою

Ч_кл

К^нф_зав = -------- (2.1.4)

N^р_н

де Чкл - чисельність клієнтів (гостей).

Цей показник означає, скільки людей в середньому за певний період проживало в кожному номері;

3) коефіцієнт використання спальних місць ( К^см_вик )

Ч^см_вик

К^см_вик = --------- (2.1..5)

Ч^см_пот

де Ч^смв_ик - кількість спальних місць, фактично використаних у певному періоді;

Ч^см_пот -кількість потенційних спальних місць у готелі.

Наведені коефіцієнти характеризують ефективність викорис­тання ємності не тільки окремих суб'єктів готельного господарства, а й наявного готельного фонду країни або регіону.

В Україні коефіцієнт зайнятості готельних місць не досяг 30%, а в Греції, Іспанії в два рази вищий (досяг 60%).