Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою

Під час перекладу українською мовою наукових текстів неправильно добирають українські еквіваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладають дослівно усталені словосполуки, а постійне тиражування одних і тих помилок у наукових текстах зумовлює розхитування мовної норми.

Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. В цьому зв'язку треба розрізняти назви дій (процесів) і назви наслідків дії (процесу). В українській мові на позначення дій (процесів) зазвичай бажано вживати віддієслівні іменники, утворені від дієслів недоконаного виду за допомоги -ення, -ання, -іння,

-иття, -іття,-уття: розробляти – розроблення, змінювати – змінювання.

У наукових текстах переклад дієслів залежить від контексту:

иногда встречаются ошибки – інколи трапляються помилки

оказать влияние – вплинути

следовать примеру – брати за приклад

следует отметить – слід зауважити

из теоремы следует – з теореми випливає

сделать возможним – уможливити.

Виникають труднощі й під час перекладу конструкцій з активно вживаним дієсловом являтися, яке в українській мові має значення приходити і вживається в художньому стилі, переважно в поетичних творах (згадаймо І. Франка: «Чому являєшся мені у сні?»). У науковому стилі використовуються форми виявляється, є. Порівняймо: Основным компонентом ... является знаковая система ... / Основним компонентом ... є знакова система.

Значні проблеми під час перекладу текстів наукового стилю спричиняє дієприкметник, який активно уживаний у текстах наукового стилю російської мови.

У нашій мові активні дієприкметники теперішнього часу, які утворюються від дієслів І і II дієвідміни обмежені у творенні й використанні. У сучасній українській мові функціонують тільки ті дієприкметники, які втратили дієслівні ознаки й перейшли до класу прикметників. При цьому слід пам'ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються прикметниками: разрушающий – руйнівний, металлорежущий – металорізальний, нержавеющий – нержавний. Натомість поширені у сучасній українській мові віддієслівні прикметники на -льний: знижувальний, ослаблювальний.

Російські пасивні дієприкметники на -мый здебільшого заступаються дієприкметниками на -ний: управляемый – керований, производимый – вироблюваний; познаваемьй – пізнаваний тощо.

Окремо зазначимо особливості перекладу російських конструкцій із дієприкметником следующий. Дієприкметник слідуючий неможливий у українській мові навіть теоретично, оскільки немає дієслів, від яких він міг би утворитися. Отже, перекладається словом наступний, такий. Порівняймо: Следующий вариант стандарта используют в качестве среды передачи / Наступний варіант стандарту використовують як середовище передавання.

Переклад речень, у яких уживаються дієприкметникові звороти, здійснюється так: якщо дієприкметниковий зворот утворено за допомогою активних дієприкметників теперішнього часу, він перекладається складнопідрядним реченням, порівняймо: Примером может служить двигатель, питающийся от преобразователя и приводящий в движение механизм / Прикладом може слугувати двигун, який (що, котрий) живиться від перетворювача й надає рух механізму.

У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які структурують текст. Вони мають перекладатися як одне ціле: другими словами – інакше кажучи; прежде всего – насамперед; с другой сторони – з іншого боку; в настоящее время – сьогодні, нині, тепер; в основному – здебільшого; в то же время – водночас; в частности – зокрема; ни в коем случае – у жодному разі; по крайней мере – принаймні та ін.

Під час перекладу прийменникових конструкцій слід звертати увагу на їх значення:

1) російським конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають конструкції з прийменниками:

а) по (якщо вказується на простір, поверхню, межі): В практике
горного дела принято ориентировать линии падения и простирания
пласта по сторонам света / У практиці гірничої справи прийнято
орієнтувати лінії падіння і простягання пласта по сторонах світу;

б) орудним відмінком без прийменника (якщо вказується напря-
мок): по компенсационному каналу поступает сигнал /компенсаційним
каналом надходить сигнал;

в) за, на, з (у значенні згідно з чимось): по принципу построения / за принципом побудови; по запросу клиента / на запит клієнта; по инте- ресующим их вопросам / з питань, що їх цікавлять; по другому адресу / на іншу адресу;

г) за, з, із, через (у значенні причини, наслідку, деякі інші випадки): по недоразумению / через непорозуміння; не однородны по составу І не однорідні за складом.

2)прийменник при – це уживаний і універсальний прийменник російської мови, натомість в українській має набагато вужчу сферу використання, тому, перекладаючи відповідні прийменникові конструкції, треба бути дуже уважним, бо калькування російськомовних висловів не тільки позбавляє текст виразності, якої можна досягти вживанням суто українських мовних засобів, а й може змінити зміст цього тексту. Український прийменник при має лише такі значення: розташування (просторової близькості), хоча в багатьох випадках краще вживати й інші прийменники (біля, поряд, коло тощо); підпорядкованості або належності, існування, функціонування чогось, обставин, що їх характеризує наявність чогось поряд (при кафедрі).

Прийменник при не вживають у значенні під час (рос. во время) наприклад, рос. при испытании, при изменении, при измерении тощо. У таких випадках російський прийменник при слід перекладати за допомогою за, під час, коли, для, в(у) процесі

Наведений перелік не вичерпує всіх сталих словосполучень, які потребують уваги перекладача.

Слід підкреслити, що в піднесенні культури мови надзвичайно велику роль відіграють словники різних типів і призначення, насампе­ред це словники, у яких подано розгорнуту семантичну, стилістичну й граматичну характеристики вміщеної лексики та фразеології, наведено численні приклади (ілюстрації) слововживання й словосполучуваності тощо. Перекладні або двомовні словники (передусім іншомовно-українські), крім іншого, цінні тим, що вони суттєво допомагають під час добору синонімів, фразеології чи усталених словосполучень рідної мови. Неабияку допомогу можуть надати фразеологічні та синонімічні словники, термінологічні та енциклопедичні, орфографічні та орфоепічні тощо. Різноманітні словники і довідники дають уявлення про новітні й спеціальні ви­дання, до яких слід звертатися, коли виникають труднощі з перекладом або написанням певного слова (терміна).