Це процес багатоетапний.

Спочатку на базі класифікації, які розробляються в науці і техніці, визначаються:

1. родова приналежність об’єктів,

2. видова:

а. автомобільна фарба;

б. світлотехнічне скло.

У межах технічної класифікації встановлюється вузька групова приналежність об'єкта, тобто джерело його походження. На основі даних про збут-споживання об'єктів цього походження визначаються їх призначення, одержувачі.

Таким чином, криміналістична діагностика, включає в себе:

1.товарознавчу діагностику;

2. матеріалознавчу діагностику та інші.

4. Форми криміналістичної ідентифікації і діагностики.

Криміналістична діагностикавизначення групової приналежності та ідентифікація матеріальних об'єктів з метою вирішення завдань боротьби зі злочинністю, залежно від юридичної регламентації здійснюється:

1. в процесуальній формі;

2. в оперативній формі.

За напрямами виділяють наступні форми ідентифікації:

1.експертна форма;

а. за матеріально-фіксованими ознаками.

2. оперативно-слідча форма:

а. пред'явлення для впізнання;

б. ототожнення об'єкта за описом при огляді;

в. обшуку та інших слідчих діях.

3. обліково-реєстраційна форма:

а. криміналістична реєстрація.

Кримінально-процесуальна форма криміналістичних досліджень, які пов'язані з ідентифікацією і діагностикою, має місце на стадії:

1.досудового розслідування;

2.судового розгляду;

Вона проявляється у вигляді:

1. криміналістичних експертиз;

2. пред'явлення для впізнання.

Результати криміналістичних експертиз оформляються висновками експерта,а впізнання - протоколами слідчих дій.

Оперативна форма криміналістичних досліджень, які пов'язані з діагностикою, визначенням групової приналежності та ідентифікацією матеріальних об'єктів, які проходять по оперативних справах, оформляютьсяу вигляді спеціальних досліджень, а оперативне впізнання - довідками.

Таким чином, ідентифікація і визначення групової приналежності матеріальних об'єктів досить схожі за своїм змістом поняття. Різниця між ними полягає в тому, що при визначенні групової приналежності використовуються загальні ідентифікаційні ознаки, ідентифікація не обмежується цим, для її здійснення використовуються, головним чином, окремі ознаки.

У результаті ідентифікації шляхом порівнювального дослідження визначається зв'язок того, хто перевіряється:

1.підозрюваного;

2.розшукуваного(наприклад: виконавця рукописного тексту);

3.об'єктів, кожний із яких проявляє себе при різних обставинах справи.

При позитивному вирішенні ідентифікаційного завдання встановлюється, що обидва вказаних об'єкти - одна і та ж особа.

На відміну від ідентифікації, діагностика стосується однієї конкретної особи, предмета, явища. Об'єкт, що діагностується або пропонується для дослідження, або є матеріальні сліди його існування (рукописний текст, слід контакту, тощо), але цей об'єкт на етапі діагностики не співставляється з іншими об'єктами у справі з метою встановлення їх зв'язку.

Таким чином, головна різниця діагностики від ідентифікації полягає в тому, що в криміналістичній діагностиці порівняльного дослідження не здійснюється, а вона призначена для визначення характеристик матеріального об'єкта.

Її результати можна використовувати при висуванні розшукових версій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бахін В.П., Гора І.В., Цимбал П.В. Криміналістика. – Ірпінь, 2002.

2. Дубровин С.В. Криминалистическая диагностика. - М., 1989.

3. Колдин В.Я. Идентификация при расследовании преступлений. - М., 1978.

4. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя. - М., 1977.

5. Корухов Ю.Г. Понятие и сущность криминалистической диагностики. - М., 1984.

6. Потапов С.М. Введение в криминалистику. - М., 1946.

7. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. - К.: РИО МВД УССР, 1970.

8. Снетков В.А. Проблемы криминалистической диагностики. Труды ВНИИ МВД СССР М., 1972. №23

9. Фокина А.А. Идентификация личности по папиллярным узорам рук с применением математических методов исследования. - К.: НИ и РИО КВШ МВД УССР, 1973. - 117с.

Тема №8 „Криміналістичне дослідження документів”