Складання стратегічного балансу підприємства

Для комплексного аналізу середовища підприємства недостатньо проаналізувати лише вплив зовнішнього та внутрішнього середовищ, потрібно обґрунтувати значущість і рівень впливу на його подальший розвиток окремих факторів та їхніх груп. Для цього всі фактори, що розглядаються, потрібно віднести до позитивно чи негативно діючих, які дістали назву можливостей (шансів) і загроз щодо зовнішнього середовища, сильних і слабких сторін діяльності підприємства стосовно внутрішнього середовища.

Стратегічний баланс – це поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства загроз і можливостей зовнішнього середовища з відносно сильними та слабкими сторонами його внутрішнього середовища.

Складання стратегічного балансу підприємства у закордонній літературі дістало назву SWOT-аналіз.

Методологія побудови та використання SWOT-аналізу передбачає:

1. Виявлення сильних та слабких сторін підприємства (сильні: висока якість продукції;лідерство на ринку, позитивна репутація, сучасні технології….слабкі: застаріле обладнання, відсутність кваліфікованих спеціалістів,висока собівартість продукції,.)

2. Виявлення загроз і можливостей його зовнішнього середовища (можливості: можливість виходу на нові ринки, прискорене зростання ринку(попиту), зниження цін на сировину,вихід конкурентів з ринку, отримання держзамовлення; загрози: зміна потреб та смаків споживачів,несприятлива зміна валютного курсу,можливість появи нових конкурентів)

3. Оцінку можливостей і загроз.

4. Встановлення попарних зв’язків між факторами груп «сильні та слабкі сторони» і «можливості та загрози»

5. Виділення у відповідних полях матриці SWOT, парних комбінацій факторів, які повинні враховуватися при розробці стратегії підприємства, за такими варіантами:

Поле С і М – потребує стратегій підтримання та розвитку сильних сторін підприємства в напрямку реалізації можливостей зовнішнього оточення.

Поле С і З – потребує стратегій використання сильних сторін підприємства з метою зменшення або ж уникнення загроз.

Поле Сл М – потребує стратегій подолання слабкостей підприємства за рахунок можливостей зовнішнього оточення.

Поле Сл З (кризове поле) – потребує стратегій одночасного подолання загроз та уникнення слабкості підприємства, що завжди є важким завданням.

Аналіз клітинок матриці дозволяє сформувати такі чотири загальних стратегії поведінки:

1. Коли підприємство має більше сильних сторін чим слабких, а ринок надає йому нові можливості за відсутності загроз, підприємство повинне реалізувати стратегію, спрямовану на зміцнення своєї позиції на ринку, шляхом збільшення своєї участі на ньому, диверсифікації продуктів і введення на ринок нових продуктів (інновацій). Сприятлива фінансова ситуація дає можливість підприємству провадити НДПКР з розвитку нових продуктів та придбати конкурентні підприємства, що діють у даному секторі економіки , але є менш рентабельними.
2. Коли п-во, маючи слабкі сторони, діє у сприятливому для нього середовищі, то воно повинне реалізовувати стратегію, спрямовану на вибіркове покращення своєї конкурентної позиції, тобто на збільшення своєї частки ринку при одночасній ліквідації слабких сторіншляхом покращення фінансового стану,зменшення витрат, підвищення конкурентоспроможності продукції,ліквідації збиткового бізнесу.
3. Коли п-во, володіючи сильними якостями,діє у нестабільному середовищі, воно повинне реалізовувати стратегію, спрямовану на вибіркове завоювання більшої частки ринку і пошуку нових сприятливих секторів ринку шляхом зниження витрат,модернізації продуктів та завоювання нових ринків.
4. Коли п-во, маючи складну внутрішню ситуацію,діє в загрозливому для нього зовн.оточенні, необхідно реалізувати стратегію. Суть якої полягає у поступовому зменшенні активності і плановому виході із даної сфери діяльності. Або реалізовувати стратегію виживання, засновану на залученні капіталу шляхом випуску акцій,отримання кредитів або на інтеграції з іншим підприємством.