Загальні відомості, необхідні матеріали для улаштування

Зовнішню теплоізоляцію з наступним опорядження фасаду будівлі або споруди тонкошаровими штукатурками (підклас А.1 за ДСТУ Б В.2.6-36:2008) виконують з метою забезпечення:

· відповідності мікроклімату внутрішніх приміщень будівель і споруд вимогам діючих на території Україні теплотехнічних параметрів;

· зменшення витрат енергії на створення необхідних параметрів мікроклімату у внутрішніх приміщеннях будівель і споруд;

· стабілізації теплового режиму у внутрішніх приміщеннях будівель і споруд в різні пори року;

· швидкого прогрівання в період опалювального сезону і швидкого охолодження в літній період повітря внутрішніх приміщень;

· кращого збереження будівель і споруд за рахунок зменшення деформацій конструкцій, що викликаються різкими перепадами температури навколишнього середовища, а також за рахунок забезпечення захисту від корозії зовнішніх огороджувальних конструкцій;

· поліпшення зовнішнього вигляду фасадів, які вже тривалий час експлуатувались.

Зазвичай, така фасадна система теплоізоляції має конструктивну схему, що зображена на рис. 3.1. та межі застосування, що наведені в табл. 3.1.

Рис. 3.1. Схема зовнішньої теплоізоляційної системи стін з опорядженням тонкошаровими (легкими) штукатурками:

1 – захисний декоративний шар; 2, 8 – ґрунтовка; 3 – перший шар гідрозахисного розчину; 4 – закріплюючий елемент (дюбель); 5 – полімерна сітка для армування; 6 – другий шар гідрозахисного розчину; 7 – плитний утеплювач; 9 – шар клейового розчину; 10 – зовнішня стінова конструкція.

Таблиця 3.1

Область застосування теплоізоляції штукатурного типу[27]

Схема розміщення протипожежних розсічок показана на прикладі утеплення фасаду будинку пінополістиролом (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Схема розміщення плит утеплювача, поясів розсічок в будинку до 25 поверхів включно: 1 – плита з пінополістиролу; 2 – пояс розсічки з мінеральної вати; 3 – обрамлення віконних і дверних отворів мінеральною ватою [54]

Основні матеріали та комплектуючі, необхідні для влаштування теплоізоляції з опорядженням тонкошаровою штукатуркою Caparol, представлені на рис. 3.3.

а) б)

в) г) д)

е) ж) з)

и) к) л)

м) н)

Рис. 3.3. Матеріали і комплектуючі для влаштування зовнішньої теплоізоляції з опорядженням штукатурками Capatect від Caparol:

а) дюбелі для різного типу утеплювачів та матеріалу основи; б) універсальні клейові суміші для приклеювання утеплювача та влаштування армованого шару; в) сітка скловолокниста лугостійка для армованого шару; г) бронююча сітка для цоколя та місць підвищених навантажень; д) силіконова штукатурка, що готова до застосування; е) профіль зі склосіткою для захисту виступаючих кутів;

ж) профіль для укосу; з) мінеральна штукатурка для фінішного покриття;

и) спеціальний профіль для деформаційних швів; к) цокольний профіль;

л) мінеральна водовідштовхуюча фарба; м) плити мінераловатні; н) плити пінополістирольні

Зазвичай силіконовим, дисперсійним та силікатним штукатуркам для фінішного покриття надається колір у спеціальних колірних станціях за каталогами. Це підвищує експлуатаційні характеристики покриттів, економить час та кошти на додаткове фарбування фасаду. Використовуючи сучасні штукатурні суміші фасадним стінам можна надати різноманітної фактури (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Зразки фактур штукатурок, що застосовуються для систем утеплення (Capatect)

Фасадна теплоізоляція з опорядженням дрібнорозмірною плиткою (підклас А.3 за ДСТУ Б В.2.6-36:2008) відрізняється від описаної вище лише фінішним декоративно-захисним шаром. Така теплоізоляція має кращі характеристики міцності і часто застосовується в цокольній частини будівлі. На рис. 3.5 представлена принципова схема теплоізоляційної системи з опорядженням дрібнорозмірною плиткою на прикладі системи Capatect-WDVS B.

Рис. 3.5. Схема зовнішньої теплоізоляційної системи стін з опорядженням дрібнорозмірною плиткою Meldorfer від Caparol:

1 – матеріал огороджувальної конструкції; 2 – клейовий шар; 3 – фасадна теплоізоляційна плита; 4 – армований шар; 5 – клейовий розчин для плитки; 6 – пласкі (4 – 6 мм) лицювальні плитки

Спосіб опорядження стінової конструкції дрібнорозмірною плиткою також дає широкий простір для дизайнерських ідей (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Зразки плиток Meldorfer, що застосовуються для систем утеплення торгової марки Caparol

3.2. Технологічна послідовність улаштування штукатурної теплоізоляції (на прикладі теплоізоляційної системи Rockfacade від Rockwool)

Роботи з улаштування фасадної теплоізоляції із опорядженням тонкошаровою штукатуркою виконують у такій послідовності:

· прикріплюють перфоровані цокольні профілі в нижній частині будинку по його периметру (рис. 3.7). Профілі застосовують із шириною полиці, що відповідає товщині теплоізоляційних плит. Профілі кріплять до цоколя будинку по його периметру на 400 мм нижче рівня перекриття підземного поверху (підвалу) за допомогою спеціальних дюбелів діаметром 6 мм і шайб, які розташовуються на відстані 0,35 м один від іншого;

· ґрунтують підготовлені поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій. Ґрунтування поверхні виконують механізованим способом (пістолетом – розпилювачем) або вручну;

· готують клейову розчинну суміш (рис. 3.8);

· наносять клейову розчинну суміш на поверхню плит утеплювача (рис. 3.9) й приклеюють їх до поверхні огороджуючих конструкцій, заповнюють ущільнюючим матеріалом місця примикання плит утеплювача до віконних і дверних рам, а також місця з'єднання плит утеплювача з карнизною плитою. Клейову розчинну суміш наносять на плити мінераловатного утеплювача смугами – у випадку, якщо поверхня стіни має нерівності до 10,0 мм, розчинна суміш наноситься на поверхню плити у вигляді смуг на відстані 20 мм від краю по всьому периметру плити, а потім – посередині, смуги по периметру повинні мати розриви, щоб при наклеюванні плит не утворювалися повітряні пробки. Маячковий спосіб нанесення використовується коли поверхня стіни має нерівності до 15,0 мм, тоді розчинна суміш наноситься на поверхню плити у вигляді смуг на відстані 20 мм від краю по всьому периметру плити шириною 60 мм та висотою 20 мм, а потім посередині плити у вигляді маячків з розрахунку 5 – 8 штук діаметром близько 100 мм висотою 20 мм на плиту розміром 0,5 х 1,0 м. Смуги по периметру повинні мати розриви. Суцільне нанесення використовують, якщо поверхня стіни має нерівності до 5 мм, тоді розчинна суміш наноситься на всю поверхню плити зубчатим шпателем з розміром зубу 10 х 10 мм;

Рис. 3.7 Рис. 3.8

· після нанесення розчинної суміші плиту необхідно відразу встановити в проектне положення й притиснути (рис 3.10). Плити необхідно приклеювати впритул одна до іншої, в одній площині, не допускаючи збігу вертикальних швів. Ширина швів не повинна перевищувати 2 мм. Залишки розчинної суміші необхідно видалити за допомогою води, до її затвердіння;

Рис. 3.9 Рис. 3.10

· закріплюють плити утеплювача дюбелями (рис. 3.11, 3.12) не раніше, ніж через 3 доби після приклеювання їх до поверхні зовнішніх стінових конструкцій.

Рис. 3.11 Рис. 3.12

Роботи із закріплення плит утеплювача до зовнішніх огороджуючих конструкцій дюбелями виконують у такій послідовності:

ü розмітка отворів під дюбелі;

ü влаштування отворів під дюбелі;

ü очищення отворів від пилу, що утвориться;

ü установка дюбелів в отвори за допомогою спеціальної насадки;

ü вгвинчування кріпильного стрижня або забивання розпірного елемента (штифта).

Плити утеплювача встановлюють на зовнішній стіні знизу нагору, установлюючи перший ряд плит на перфоровані цокольні профілі. Після набору міцності клейової суміші для плит утеплювача, деформаційні шви між ними розмірами 10-12 мм заповнюють пінополіетиленовими жгутами круглого перетину.

· установлюють поліетиленові жгути в місцях улаштування деформаційних швів у скріпленій теплоізоляції (у місцях передбачених проектом);

· готують клейову розчинну суміш армованого шару;

· наносять гідрозахисну розчинну суміш на поверхню теплоізолюючого шару. У нормальних умовах до улаштування захисного шару варто приступити після 3 діб від їх наклеювання плит. На утеплювач наносять шар гідрозахисного штукатурного розчину товщиною до 2 мм і розрівнюють його по площі захватки за допомогою тертки;

· закріплюють перфоровані кутики по торцях першого поверху будинку, а також по периметру всіх віконних і дверних прорізів (рис. 3.13);

Рис. 3.13 Рис. 3.14

· приклеюють склосітку по шару гідрозахисної розчинної суміші (рис. 3.14). Рулони склосітки нарізають на розміри ділянок таким чином, щоб величина напуску сусідніх смуг сітки становила не менше 100 мм. Кути біля віконних та дверних отворів додатково армують косинками зі склосітки;

· наносять другий шар гідрозахисної розчинної суміші. Заповнення деформаційних швів герметизуючим матеріалом виконують після перерви не менше, ніж семи діб після нанесення другого шару гідрозахисного розчину при температурі навколишнього середовища від плюс 5°С до плюс 30°С. При цьому поверхня гідрозахисного розчину повинна мати вологість не більше 2 %. Роботи із гідрозахисту не допускається виконувати під час дощу. До опорядження поверхні фасаду будинку приступають після повного закінчення робіт із улаштування теплоізоляційного шару. На поверхню фасаду будинку після закінчення не менш трьох діб з моменту нанесення другого шару гідрозахисної суміші наносять захисно-декоративний розчин;

· за 24 год. до нанесення оздоблювальних розчинних сумішей поверхню гідрозахисного шару ґрунтують;

· готують розчинну суміш для улаштування оздоблювального покриття. Розчинні суміші готують на спеціально обладнаній ділянці будівельного майданчика. Для приготування розчинних сумішей використовують розчинозмішувачі СБ 46Б або низько оборотну дриль із рамною насадкою й пластмасовою ємністю. У змішувач або в пластмасову ємкість заливають розрахункову кількість води й поступово засипають суху суміш постійно перемішуючи розчинну суміш, що готується, до одержання однорідної маси. Потім суміш витримують у спокої протягом 5хв. і знову перемішують протягом 2 хвилин. В період виконання робіт необхідно забезпечувати однакову консистенцію розчинної суміші шляхом повторного перемішування. Забороняється додавати воду у раніше приготовлений розчин;

· наносять оздоблювальну розчинну суміш на поверхню фасаду (рис. 3.15). Оздоблювальну розчинну суміш наносять на поверхню фасаду металевим шпателем або терткою із нержавіючої сталі. Інструменти при нанесенні декоративної розчинної суміші необхідно тримати під кутом 50° до поверхні, що обробляється. Після нанесення декоративної розчинної суміші відразу починають формування поверхні. Роботи на одній поверхні варто виконувати безупинно, дотримуючись правила нанесення «мокре» на «мокре». У випадку перерви в роботі варто приклеїти липку стрічку уздовж лінії, де планується завершення роботи, нанести на неї штукатурку. Перед поновленням роботи стрічку треба видалити разом із залишками свіжої штукатурки;

· зміцнюють у нижніх частинах віконних прорізів металеві козирки;

Рис. 3.15 Рис. 3.16

· фарбують оштукатурену поверхню фасадною фарбою (рис. 3.16), якщо це передбачено проектом. Для збереження рівномірності фарбування необхідно при роботі використовувати матеріали з однієї партії, зазначеної на упаковці і дотримуватися співвідношення сухої суміші й води при готуванні розчинної суміші, необхідно використовувати чистий посуд і воду з одного джерела.

Більш детальний опис технології улаштування фасадної теплоізоляції Ceresit з опорядженням легкими штукатурками наведено у розділі 6 [54].