Склеп 1891 року

Склеп 1891 року знаходиться в сучасній Керчі на вул. 1-я Нагорна, 29.

Антична цивілізація залишила на берегах Причорномор’я чимало унікальних пам’ятників, серед яких особливе місце займають похоронні склепи, прикрашені фрескової живописцю. Один з подібних склепів і був знайдений в 1891 році.

У Причорномор’я давньогрецькі писані похоронні склепи дуже рідкі. Виключення становить столиця Боспору (сучасна Керч), де їх було знайдено близько двох десятків.

6 серпня 1891 г. тут був відкритий писаний склеп (саме тому в багатьох джерелах він названий «Склеп 1891 року»). Дослідження за дорученням Імператорської Археологічної Комісії проводив Ю. А. Кулаковський. Склеп перебував у найближчому сусідстві із гробницею Анфестерія. Після опису й зняття малюнків п. Васильєвою вхід був знову засипаний.

Входом у склеп служить глибокий колодязь. Вхід у склеп був завалений великою й товстою кам'яною плитою. Похоронна камера висічена в глині й перекрита напівциліндричним зводом. При відкритті склеп знайдений був розграбованим, імовірно, через пробоїну в східній його стіні, через яку склеп, мабуть, відвідувався неодноразово; через неї ж досліджували його археологи. Одна із трун стояла, імовірно, на двох каменях, знайдених близько східної стіни в глибині камери. Основне зображення перебуває в люнеті на південній стіні напроти входу. Це цикл зображень, пов'язаний із загробним світом. Тут є стіна жертвопринесення – чоловік і жінка у вівтаря. Далі зображене дерево, по сторонах від нього танцююча жінка й олень, птах на гілці. Стіна виїзду вершників розміщена вище. Два павичі п’ють із вази. Ця декоративна сцена розміщена в центрі люнети.

Увесь розпис зроблений по дуже тонкому шару штукатурки, імовірно, клейовими фарбами. Контури фігур спочатку наносилися на штукатурку гострим знаряддям, потім позначалися товстими одноколірними лініями, після чого дана фігура або частина її заповнювалася суцільною фарбою. Робота груба й варварська, але за нею видна стара школа й тонка майстерність. Живопис склепу носить умовний, ієратичний характер, фігури зображені в нерухливих, строго фронтальних позах, трактовані плоскісно, живопис строго підкорена архітектурі склепу.

Гробниця перебувала на пустирі. Завдяки сприянню керченського жителя Цибульського в 1908 р. гробниця надійшла у власність Імператорської Археологічної Комісії, потім під відомство Керченського Музею.