ІІ. ПИТАННЯ

В Незалежній Україні з 1991 року відбувається процес культурного відродження паралельно з утвердженням незалежності держави та перетворенням тоталітарного суспільства в демократичне.

На початку 1992 р. ухвалою Кабінету Міністрів затверджено новий склад Комітету для присудження Державної премії ім. Т.Г.Шевченка. Першими лауреатами в незалежній Україні стали в’язень сталінських таборів письменник Б.Антоненко-Давидович (посмертно), письменник-емігрант І.Багряний (посмертно), дисиденти І.Калинець, Т.Мельничук, також П.Мовчан, Р.Лубківський, М.Жулинський, художники М. Максименко, Г.Синиця, музиканти В.Гуцало, О.Костін, капела бандуристів з Детройта (США), хор ім. О.Кошиця з Вінніпега (Канада); пізніше Г.Логвин, Б.Ступка, Д.Лідер, Р.Конквест за книгу про голодомор «Жнива скорботи» (США), І.Світличний, художник А.Антонюк та ін.

Значно. Подією став Всесвітній форум українців 21 серпня 1992 р., на якому було створено Українську всесвітню координаційну раду (УВКР). Цього ж року у Львові перепоховано патріарха греко-католицької церкви кардинала Йосипа Сліпого.

З 1991 р. заявило про себе українське козацтво, першим гетьманом якого обрано В.Чорновола.

Продовжив свою роботу фестиваль сучасної української пісні «Червона рута». Відкривались нові пам’ятники: Т.Шевченку у Львові (скульптори В. і А. Сухорські), Данилу Галицькому у Львові (скульптор Ярич), Д.Яворницькому у Дніпропетровську (скульптор В.Наконечний),

На основі Міжнародної асоціації україністів створено Світовий конгрес українців.

Видані нові закони у галузі культури і мистецтва.

В Україні наука страждає перш за все через відсутність належного фінансування. Наприклад, в 2000 році в державному бюджеті на науку було заплановано трохи більше 1% від ВВП. Друга проблема – це виїзд найбільш молодих і перспективних спеціалістів за кордон. Від «втечі мізків» страждають такі науки як генетика, біологія, теоретична фізика. Зате певні успіхи спостерігаються у розвитку гуманітарних наук. В незалежній Україні створені інститут сходознавства, української мови, археології та джерелознавства тощо.

В США з 1900 по 1994 роки було 125 лауреатів Нобелівської премії, в СРСР – лише 8 лауреатів, в Україні – жодного. Проте це е означає, що Україна не дала світу визначних науковців. Згадаймо М.Міклухо-Маклая, І.Полюя, І.Сікорського, В.Вернадського, М.Скліфософського, І.Мечникова (нобелівського лауреата від Росії), М.Кибальчича, Ю.Кондратюка (Олександра Шаргея), К.Ціолковського-Наливайка, С.Корольова, Валентина Глушка, Михайла Янгеля, Микола Бернадоса, Є. та Б. Патонів, кардіолога М.Амосова, нейрохірурга М.Бурденка. Українці-космонавти – це Береговий і Павло Попович (польоти у космос 1962 та 1974 років, СРСР), перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк та перша українка у космосі, американка Хайді-Марія Стефанишин-Пайпер, що полетіла у космос у 2006 році (США)

Саме інтелект рухає людство вперед. В сучасному світі мільярд людей є ще досі неписьменними. За коефіцієнтом інтелектуалізації молоді колишній СРСР був на 3 місці в 1950-х роках, на 42 місці – в 1985 році, а в 1987 – на 57 місці. За індексом розвитку людського потенціалу Україна , вважається, стоїть вище Молдови, але нижче Польщі, Естонії, Росії, Білорусі (станом на 2001 рік). Проблема у тому, що в Україні кинуті напризволяще наука, освіта, охорона здоров’я.

В літературі сучасної України звучать імена тих, хто починав свою творчість ще з 60-х років (Ліна Костенко, Д.Павличко, І.Драч, П.Загребельний), так і нові імена: Оксана Забужко, члени гурту «Бу-ба-бу» Юрій Андрухович, В.Неборак, О.Ірванець; письменники-фантасти М. і С. Дяченки, А.Курков; також Прохазько, Марія Матіос, В.Медвідь, В.Цибулько та ін..

Кіномистецтво сучасної України переживає кризу. Подією нового українського кіно стала стрічка одного з яскравих представників українського «поетичного кіно» Юрія Іллєнка «Молитва про Мазепу» (приз міжнародного кінофестивалю); неординарні фільми ставить Кіра Муратова, Роман Балаян, В.Криштофович, М.Іллєнко. Українські актори вимушені грати в іноземних фільмах, зокрема російських. Серед них – Богдан Ступка (Тарас Бульба в однойменному російському фільмі С.Бортко, Богдан Хмельницький у польському фільмі «Вогнем і мечем» Є.Гофмана) – актор, що отримав приз за найкращу чоловічу роль на міжнародному фестивалі у … 2008 року.

В театральному мистецтві сучасної України ще з 1980-х років піднялась хвиля театрального студійного руху. Вижили найсильніші студії, наприклад, київський театр «Актор» режисера Шестопалова. Перебудували свою роботу театри-корифеї: Національний український драматичний театр ім. І.Франка та театр російської драми ім. Лесі Українки. Новий Київський театр драми і комедії на Лівому березі заснував Е.Митницький, театр одного актора «Крик» у Дніпропетровську заснував Михайло Мельник. Серед відомих українських режисерів: Роман Віктюк (Москва), Андрій Жолдак, В.Більченко, Д.Богомазов, С.Данченко та ін.

В кінці 1980-х в Україні виникає нова хвиля в образотворчому мистецтві – так званий «трансавангард». Молоді художники на противагу офіційному мистецтву створювали «необарокові» полотна (Арсен Сававдов та Г.Сенченко, Олег Тістол та Василь Цаголов, Олександр Гнилицький та Олег Голосій). Саме ці імена художників пов’язані з виставкою у Москві, у Манежі 1988 року, що започаткувало «українську хвилю», український постмодернізм. Мистецтво нової генерації несло нову метафоричність, нові культурні контексти, часом психоделіку (від душа, ілюзія), нову символіку.

Останні два десятиліття породили нові форми демонстрації сучасного мистецтва: арт-фестивалі, арт-ярморки, галерейні вернісажі. Вже не перший рік у Києві проводяться фестивалі сучасного українського мистецтва «Арт-Київ» в Українському домі, декілька років поспіль працює в столиці «Пінчук Арт-центр», де демонструються твори сучасних зарубіжних та українських митців. З 2001 року українські художники беруть участь у найпрестижнішому міжнародному мистецькому форумі – Венеційському Бієнале. Серед тих, хто демонстрував своє мистецтво у Венеції: А.Савадов, О.Тістол, Ю.Соломко, В.Раєвський, згодом Віктор Сидоренко, Борис Михайлов, Сергій Братков, Олександр Гнилицький, Ілля Чічкан, група Р.Е.П.

В часи перебудови та незалежності українці отримали можливість виїжджати та працювати за межами країни. Серед відомих українців, які опинились за кордоном, можна відзначити такі імена:

Ігор Сікорський (конструктор вертольотів)

Богдан ті Юрій Кістяківські (юристи, США)

Олександр Архипеко (скульптор)

Ігор Стравинський (композитор)

Вацлав Ніжинський (хореограф, артист балету)

Серж Лифар (хореограф, артист балету)

Василь Порик (поет)

Олексій Чичибабін (хімік, Франція)

Станіслав Лем (письменник)

Володимир Горовиць (піаніст)

Юрій Шевельов (вчений мовознавець та літературознавець)

Омелян Пріцак )історик)

Джек Пеленс (Палагнюк, актор, володар «Оскара»)

Гектор Бабенко (режисер, Бразилія)

Міла Йовович (актриса)

Оксана Баюл (фігуристка, олімпійська чемпіонка).

Українська культура зробила значний внесок у скарбницю світової культури, зокрема в таких сферах, як космонавтика, природничі науки, мистецтво, спорт.