Уподобання споживача. Криві байдужості

Сьогодні у мікроекономічній науці для аналізу споживчої поведінки людей успішно використовують ординалістський (порядковий) підхід, який не передбачає кількісного вимірювання корисності. Згідно з цим підходом споживач спроможний впорядкувати різні набори благ за ступенем їх привабливості для себе відповідно до власної системи уподобань (переваг). В основі порядкового підходу лежать такі припущення, які інакше називають аксіомами уподобань:

1) аксіома порівнянності — людина спроможна з двох наборів благ
вибрати привабливіший для себе (або кращим є набір А, або набір Б, або вони
еквівалентні);

2) аксіома транзитивності — людина спроможна встановити порядок
своїх переваг (якщо набір А кращий за Б, а набір Б кращий за В, то А кращий за
В):

3) аксіома недосяжності насичення — за інших однакових умов споживач завжди надає перевагу більшій кількості блага над меншою його кількістю.

Графічно уподобання індивідів зручно відображати за допомогою кривих байдужості. Крива байдужостіпоказує усі можливі комбінації двох благ X та Y, які забезпечують споживачеві однаковий рівень задоволення (загальної корисності). Сукупність кривих байдужості, кожна з яких відповідає певному рівневі корисності, називають картою кривих байдужості(рис. 2.2). Криві байдужості мають низку важливих властивостей:

1)криві байдужості не перетинаються;

2)криві байдужості є спадними;

3)криві байдужості є увігнутими до початку координат;

4)що далі від початку координат розташована крива байдужості, то
вищому рівневі загальної корисності вона відповідає.

Рис. 2.2. Карта кривих байдужості