Поняття про дієслово як самостійну частину мови: загальне значення, морфологічні категорії, синтаксична роль.
Логіка викладу
Тема 8. Дієслівні форми у лінгвальній структурі журналістського тексту.
Лекція № 8
1. Поняття про дієслово як самостійну частину мови: загальне значення, морфологічні категорії, синтаксична роль.
2. Система дієслівних форм.
3. Інфінітив як неозначена форма дієслова.
4. Поняття про дві дієслівні основи: основу теперішнього часу та основу інфінітива без формотворчого суфікса -ти.
5. Загальнодієслівні категорії виду та перехідності/неперехідності.
6. Дієслівні категорії способу та часу як засоби мовної експресії в журналістському матеріалі.
7. Часткові дієслівні категорії: категорія особи й роду та числа. Синонімія особових форм у стилі масової комунікації.
8. Поділ дієслів на дієвідміни. Парадигма І і ІІ дієвідмін дієслів.
9. Відмінювання дієслів, що перебувають поза дієвідмінами.
10. Дієприкметник як відмінювана форма дієслова. Правопис відмінкових закінчень дієприкметників.
11. Дієприслівник як незмінювана форма дієслова. Творення і правопис дієприслівників.
12. Безособова форма на -но, -то.
Дієслово – самостійна частина мови, що об’єднує слова зі значенням дії або стану предмета як процесу й відповідає на запитання що робити? що зробити? Дієслову властиві граматичні категорії виду, перехідності / неперехідності, стану, способу, часу, особи.
Дієслова об’єднують лексеми найрізноманітніших значеннєвих груп, як-от назви:
- реальної фізичної дії особи чи предмета (бігати, ходити);
- фізичного і психічного стану (танцювати, веселитися);
- процесів мислення (думати, міркувати);
- стану, у якому перебуває предмет (розташовуватися, зберігатися);
- ставлення особи до кого-небудь (поважати, нехтувати) та ін.
Однак спільною ознакою для всіх груп є одна сема – назва дії чи процесу.
Лексичне значення дії, стану як процесу виражається за допомогою специфічних граматичних категорій:
- виду (адже кожна дія відбувається в певних часових межах або не обмежена часом);
- перехідності / неперехідності (залежно від того, чи спрямована дія безпосередньо на об’єкт чи ні);
- способу (дієслово називає реальну чи нереальну – бажану або можливу за певних умов дію);
- часу (кожна реальна дія відбувається в певний стосовно часу молення про неї);
- особи (виражає відношення дії до виконавця її) чи роду.
Серед дієслівних категорій є загальнодієслівні – такі, що властиві всім чи більшості дієслівних форм (категорії виду, перехідності / неперехідності) і частково дієслівні, що властиві певним граматичним формам (категорії способу, часу, особи (роду), числа).
| ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА | ||
| Загальнодієслівні | Частково дієслівні | |
| 1. | Вид | Спосіб |
| 2. | Перехідність / неперехідність | Час |
| 3. | Особа (рід) | |
| 4. | Число |