Склад території країни

Найбільш важливою територіальною одиницею з точки зору географів є су­часна держава. В державних кордонах територіально зібрані всі структури країни і управління, чим забезпечується найбільша цілісність територіальної організації ви­робничих сил і суспільства через державні суспільні організації. Країни - головні «оціночні одиниці» і їх можна порівнювати за статистичними показниками, що регулярно публікуються. В той же час використання їх в якості основних одиниць дослідження і регіональної класифікації наштовхує на практичні трудності, що зв’язані з різними площами та чисельністю населення країни.

Територія країни (держави) - частина земної кулі, яка знаходиться під суве-­ ренітетом певної держави. В склад території держави входять суша в межах кордо­нів, води (внутрішні і територіальні) і повітряний простір над ними (тропосфера, стратосфера, іоносфера. Недра, які знаходяться під сушею і водою, так же нале­жать державі. В склад території держави входять територіальні води. Більша частина приморських держав (100) має територіальні води від 3 до 12 миль (Росія і Україна -12 миль), 22 країни, в тому числі латиноамериканські, після другої світової війни об’явили встановлення 200 мильної зони територіальних вод, хоч режиму терито­ріа­льних вод притримуються в значно менших межах. Територіальні води відріз­няються від 200 мильних прибережних економічних зон, в цих зонах держави ма­ють суверенні права на мінеральні і біологічні ресурси (зони національної юрис-пруденції на ресурси), а інші держави користуються свободою судоходства і мають доступ до надлишків допустимого улову (згідно конвенції ООН по морсь­кому праву).

Економічною належністю держав є і континентальний шельф, який виділя­ється за трьома ознаками: 1) примикання до державної території; 2) глибина до 200 м; 3) технічна доступність до ресурсів. Компромісна формула про визначення зовнішньої границі континентального шельфу в рамках Конвенції по морському праву вказує, що границя не може перевищувати 350 миль від берега, або відстань в 100 миль від ізобати в 500м. Держави мають виключне право на розвідку і експлуатацію «свого» шельфу, але не мають суверенних прав на відповідну аква­торію. Ці положення дуже важливі для географа, так як риболовні зони і шельфи деяких держав часто перевищують площу їх сухопутних територій і можуть різко збільшувати ресурсний потенціал. Експерти вважають, що в найближчі роки на долю підводних родовищ буде приходитися до 40-50% добування всієї нафти. Континентальний шельф багатий також залізом, нікелем, міддю, марганцем.