Етапи розвитку інформаційних технологій
Класифікація інформаційних систем
| 1-ша група — залежно від ступеня (рівня) автоматизації: | 2-га група — за сферою застосування: |
| ручні ІС — характеризуються тим, що всі операції, пов’язані з опрацюванням інформації, виконуються людиною; автоматизовані ІС — частина функцій (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною; автоматичні ІС — усі функції керування й оброблення даних здійснюються технічними засобами без участі людини | наукові ІС — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом; ІС автоматизованого проектування — призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розробників нової техніки (технологій); ІС організаційного керування — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу; ІС керування технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів |
Інформаційні технології — сукупність методів і засобів керування інформаційними процесами для одержання, зберігання й оброблення різних структур даних.
1-й етап: від стародавніх часів до другої половини XV ст. — ручний (домеханічний). Засоби опрацювання — пальці рук та ніг. Основна мета інформаційної технології цього періоду — подання інформації в потрібній формі.
2-й етап: із кінця XV ст. до середини XІX ст. — механічний. Поява механічних обчислювальних пристроїв. Основна мета технології — подання інформації в потрібній формі та її опрацювання більш зручними засобами.
3-й етап: 40–60-ті рр. XX ст. — електричний. Створення електромеханічних обчислювальних машин. Акцент в інформаційній технології починає зміщуватися від форми подання інформації на формування її вмісту.
4-й етап: від початку 70-х рр. XX ст. — електронний. Основним інструментарієм стають великі ЕОМ і створені на їх базі автоматизовані системи керування (АСК) та інформаційно-пошукові системи (ІПС).
5-й етап: від середини 80-х рр. XX ст. — комп’ютерний. Основним інструментарієм є персональний комп’ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. Починають широко використовуватися в різноманітних галузях глобальні й локальні комп’ютерні мережі.
Зверніть увагу на те, що розподіл розвитку інформаційних технологій на етапи є умовним і в різних джерелах можна знайти інші дані. Обумовлюється це тим, що деякі вчені пов’язують наступний етап із появою принципово нового пристрою, деякі — з їх масовим поширенням, інші — з потребами людства в опрацюванні або поданні інформації.
У сучасному житті неможливо обійтися без комп’ютера. Будь-який спеціаліст, навіть робочої професії, повинен вміти опрацьовувати інформацію за допомогою комп’ютера, якщо він хоче бути успішним. Тому інформаційна культура та інформатична компетентність є дуже важливими ознаками будь-якої людини.
Інформаційна культура — система знань, умінь та навичок людини, яка дозволяє вільно працювати з інформацією, використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології для забезпечення своїх інформаційних потреб.
Інформатична компетентність— це всебічне становлення особистості, яке об’єднує знання про основні методи інформатики та інформаційні технології, уміння застосовувати знання для розв’язування прикладних задач, навички використання ПК і технологій зв’язку, здатність подавати повідомлення й дані у зрозумілій для всіх формі та виявляється у здатності й готовності до ефективного застосування сучасних засобів інформаційних і комп’ютерних технологій для вирішення завдань у професійній діяльності та повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результат діяльності.
Будь-яка інформація пов’язана з певними об’єктами. Об’єктом може бути фізичне тіло, поняття, технічний пристрій, явище, процес.
Об’єкт — єдине ціле, яке можна відрізнити від іншого.
Кожний об’єкт має певний набір параметрів, що його характеризує. Значення параметрів можуть змінюватися, але сам набір параметрів залишається незмінним. Якщо набір параметрів змінився, це вже інший об’єкт.
Властивості об’єкта— це сукупність значень усіх його параметрів і дій, які він (або над ним) може виконувати в певний момент.
Досліджуючи об’єкти, люди оперують не самими об’єктами, а лише їх спрощеними поданнями. Для цього достатньо надати необхідну інформацію щодо об’єкта в потрібній формі, тобто створити модель.
Модель — це абстрактний, штучно створений об’єкт, який замінює реально існуючий із метою його дослідження, зберігаючи при цьому типові риси та властивості оригіналу.
Приклади: глобус — модель Землі; ескіз будинку — модель споруди; формула — модель фізичного явища.