Мультиплексори і демультиплексори

Мультиплексором (селектором) називається функціональний вузел, забезпечуючий передавання інформації, що може надходити по декількох вхідних інформаційних лініях х0, х1, … , хM-1, на одну вихідну лінію F. Вибір тієї чи іншої вхідної лінії здійснюється згідно з адресовим кодом S0, S1, … , Sn-1, що подається на адресовий вхід вузла. При наявності n адресових входів реалізується M = 2n комбінацій адресових сигналів, і кожна комбінація відповідає вибору однієї з М вхідних ліній. Найчастіше використовуються мультиплексори “з 4 у 1” (М = 4, n =2), “з 8 у 1” (М = 8, n = 3), “з 16 у 1” (М = 16, n = 4).

S0 S1 F
x0
x1
x2
x3
Таблиця 10.2

Використовуючи табл.10.2, що описує функціонування мультиплексора “з 4 у 1”, отримуємо вираз для його вихідної функції:

F = х0 S0S1 х1S0S1 х2S0S1 х3S0S1.

 
 

 

 


S0 S0

 

       
 
   
 


S1 S1

           
 
   
   
 

 


x3

       
 
 
   


x2

F F

       
   
 
 


x1

           
 
 
   
 
   
 
   

 


x0

 

Мал.10.5. Логічна схема мультиплексора

Відповідна логічна схема показана на мал.10.5.

У загальному випадку вихідна функція мультиплексора “ з М у 1” приймає вигляд

F = хimi ,

де mi – мінтерм адресових змінних S0, S1, … , Sn-1; n = log2M.


Мультиплексування при великій кількості вхідних ліній М можна виконувати пірамідальним каскадуванням мультиплексорів. На мал.10.6 наведено приклад мультиплексування “з 16 у 1” за допомогою каскадування мультиплексорів “з 4 у 1”.

У сучасних цифрових системах мультиплексори часто використовуються для отримання різних логічних функцій. Оскільки вихідна функція мультиплексора містить усі мінтерми n змінних, при подаванні на інформаційні входи відповідних значень функції, можна отримати будь-яку подану функцію n змінних. Для реалізації за допомогою мультиплексорів з n адресовими входами логічної функції m (m > n) змінних, застосовують її декомпозицію.

 

x1 x3 x5 x7 x9 x11 x13 x15 x0 x2 x4 x6 x8 x10 x12 x14 S0
 
 


S1

 


S2

S3


 

 
 


F

Мал.10.6. Каскадування мультиплексерів “з 4 у 1”.


S0

S0

F3

х1

S1

S1 F2

F1

 

 
 


x F0

 

 

Мал.10.7. Демультиплексор “з 1 у 4”.

 

Для поновлення мультиплексованої інформації використовуються демультиплексори, які згідно з прийнятою адресою спрямовують інформацію у одну з М вихідних ліній. При цьому на інших виходах підтримується логічний 0. Вихідні функції демультиплексора “з 1 у М” мають вигляд Fi = xmi, де х – значення входу.

Розглянемо приклад реалізації демультиплексора “з 1 у 4” на елементах АБО-НІ. Вихідні функції мають вигляд:

F0 = xS0S1 = x S0 S1,

F1 = xS0S1 = x S0 S1,

F2 = xS0S1 = x S0 S1,

F3 = xS0S1 = x S0 S1.

Логічна схема, виконуюча ці функції, показана на мал.10.7. При великому значенні М демультиплексування здійснюється за допомогою каскадного з’єднання демультиплексорів з меншим значенням М. Приклад демультиплексора “з 1 у 16”, побудованого на демультиплексорах “з 1 у 4”, наведений на мал.10.8.

x S3 S2
 
 

 


       
   
 
 


S1

 
 


S0

 

 


F0 F2 F4 F6 F8 F10 F12 F14

F1 F3 F5 F7 F9 F11 F13 F15

 

Мал.10.8. Каскадування демультиплексерів “з 1 у 4”.


 

При х = 1 демультиплексор виконує функції повного дешифратора, а при х = 0 на усіх виходах встановлюється логічний 0. Таким чином демультиплексор можна використовувати, як дешифратор, що керується сигналом на вході х.

Шляхом послідовного вмикання мультиплексорів і демультиплексорів, з’єднують групу джерел інформації з групою приймачів. Вибір адресових кодів визначає від якого джерела до якого приймача передається інформація. При одночасному (паралельному) передаванні багаторозрядного числа використовують паралельне вмикання розглянутих вище однорозрядних мультиплексорів і демультиплексорів.