Бази і банки даних
Діяльність людини постійно пов’язана з накопиченням інформації про навколишнє середовище, її відбором і зберіганням. Інформаційні системи, основне призначення яких – інформаційне забезпечення користувача, тобто надання йому необхідних відомостей щодо конкретної проблеми або питання, допомагають людині вирішувати задачі швидше і якісно. При цьому одні й ті ж самі дані можуть використовуватися при вирішенні різних задач і навпаки. Будь-яка інформаційна система призначена для вирішення деякого класу задач і включає як сховище даних, так і засоби для реалізації різних процедур.
У контексті інформаційних систем і технологій особливого значення набуває таке поняття, як дані - інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для обробки автоматизованими засобами за можливої участі людини. Сучасною формою організації даних на машинних носіях є автоматизовані банки даних.
Автоматизований банк даних - це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, необхідних для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку та видачі даних. Основними складовими автоматизованого банку даних є база даних і система управління базою даних (СУБД).
База даних - це іменована структурована сукупність взаємозв’язаних даних, що відбиває стан об’єктів та відношень між ними в певній предметній галузі. База даних призначається для використання багатьма користувачами у процесі розв’язування кількох прикладних задач і не залежить від окремих прикладних програм. База даних перебуває під управлінням СУБД - комплексу програмних і мовних засобів загального і спеціального призначення, необхідних для створення бази даних, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними й організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах застосовуваної технології оброблення інформації.
На території нашої країни немає єдиної і цілісної інформаційної системи, звідки можна було б черпати необхідні відомості для робіт, що проводяться спочатку, в певній галузі, як, наприклад, в екології.
Інформаційне забезпечення екологічних досліджень реалізується головним чином за рахунок двох інформаційних потоків:
- інформація, що виникла при проведенні екологічних досліджень;
- науково-технічна інформація зі світового досвіду розробки екологічних проблем з різних напрямків.
Загальною метою інформаційного забезпечення екологічних досліджень є вивчення інформаційних потоків і підготовка матеріалів для прийняття рішень на всіх рівнях управління в питаннях виконання екологічних досліджень, обґрунтовування окремих науково-дослідних робіт, а також розподілу фінансування.
Оскільки об’єктом опису та вивчення є планета Земля і екологічна інформація має загальні риси з геологічною, то є перспективним побудова географічних інформаційних систем для збирання, зберігання і обробки фактографічної й картографічної інформації:
- про характер і ступінь екологічних порушень природного і техногенного походження;
- про загальні екологічні порушення природного і техногенного походження;
- про загальні екологічні порушення в певній сфері людської діяльності;
- про використання надр;
- про економічне управління певною територією.
Географічні інформаційні системи розраховані, як правило, на установку і підключення великої кількості автоматизованих робочих місць, що мають в своєму розпорядженні власні бази даних і засоби висновку результатів. Еколог на автоматизованому робочому місці на основі просторово прив’язаної інформації може вирішити задачі різного спектру:
- аналіз зміни навколишнього середовища під впливом природних і техногенних чинників;
- раціональне використання і охорона водних, земельних, атмосферних, мінеральних і енергетичних ресурсів;
- зниження збитку і запобігання техногенним катастрофам;
- забезпечення безпечного мешкання людей, охорона їх здоров’я.
Всі потенційно екологічно небезпечні об’єкти і відомості про них, про концентрацію шкідливих речовин, допустимі норми і т.д. супроводжуються географічною, геоморфологічною, ландшафтно-геохімічною, гідрогеологічною та іншими типами інформації.
При оцінці надзвичайних ситуацій інформаційна підготовка займає 30-60% часу, а інформаційні системи спроможні швидко надати інформацію і забезпечити знаходження ефективних методів врегулювання. В умовах надзвичайної ситуації рішення не можуть бути змодельовані в явному вигляді, проте основою для їх прийняття може служити великий обсяг різноманітної інформації, що зберігається й передається базою даних. За наданими результатами управлінський персонал на основі свого досвіду й інтуїції ухвалює конкретні рішення.
У загальному випадку бази даних виконують таку саму роль і при оцінці стану здоров’я людини – вони надають фахівцю якнайповнішу і конкретнішу інформацію з даного питання, на підставі чого він ухвалює необхідне рішення.
База даних може містити відомості з загальної медицини, ознаки різних захворювань, основні методи профілактики й лікування та іншу необхідну інформацію. Фактично до однієї бази або банку даних може бути зведена ціла медична бібліотека і здійснювати пошук необхідної інформації в ній буде набагато зручніше.
База даних може носити й допоміжний характер. Такими, наприклад, є бази даних пацієнтів і медперсоналу в поліклініках. Зараз ці бази даних вже набули широке поширення в нашій країні, проте часто рівень їх технічного забезпечення дуже низький.