Використовуйте правило – Дотик – Поворот- Називання. Touch-Turn-Talk.

Якщо ви використовуєте проектор уникайте наступних ситуації.

- Дивитися на екран постійно, стояти спиною чи в півоберта до публіки і не підтримувати зоровий контакт із аудиторією.

- Стояти лише біля проектора, чи за ним.

- Закривати тілом зображення.

- Шукати невідомо де потрібний для презентації файл.

- Дуже швидко листати файлами.

- Ви дивіться а мені все одно, що ви думаєте.

— Неочікувані запитання.

Стратегія 1: направити на публіку: „Цікаве запитання. У кого з Вас є інформація з цього приводу?”

Стратегія 2: інколи можна спертись на свої слабкі сторони: „Цього я не знаю, хто-небудь знає про це?”

Стратегія 3: зацікавлено і привітно зустрічно запитати: „Як це розуміти?”, „Що Ви цим хочете сказати?”, „Не могли б Ви уточнити запитання?” При формуванні зустрічного запитання старайтесь бути привітним(ою) і відкритим(ою), щоб запитання не звучало агресивним.

— Багато запитань одразу.

„ Якщо Вас це влаштує, я почну із запитання Х”. „Якщо це можливо, я буду відповідати на запитання Х, а на наступні відповім, якщо Ви їх ще раз задасте”. Може бути так, що Ви довго відповідали на одне запитання і тому забули про інші. Це не страшно, просто попросіть учасників повторити запитання.

— Нескінчене запитання.

Учасник задає запитання, але заховує його у просторовій мові . Це довго і часто не дуже вигідно. Використовуйте наступну передишку учасника для того, щоб зупинити його: „Дуже дякую за Вашу вказівку, Ваше запитання...”

— „Дурне” запитання.

Обережно! Це може бути словесна атака. Не дивуйтесь.

Обеззбройте запитуючого, підкресліть важливість запитання і прийміть до уваги його зміст.

— Непрошені коментарі.

Вони виникають усюди. Найчастіше це залежить від доповідача, який не прийняв до уваги учасника, так що він почав коментувати. Вкажіть на закінчення докладу з офіційною можливістю коментування. Ви навіть можете стати більш різким: „Ви не могли би голосніше задавати Ваше запитання? Я відповім на нього із задоволенням”.

— Зайві дискусії.

Учасники розмовляють між собою. Ви повинні посилити зоровий контакт з ними. Запитайте їх, чи йдеться мова в їхній бесіді про загальні інтереси . Перервіть Вашу доповідь і почекайте, поки настане тиша. В крайному випадку, зверніться до учасників прямо і привітно.

Чим же ж закінчити? „От і все?” Таких висловів потрібно уникати. Якщо Ви приваблювали своїх слухачів багато годин або навіть днів, п’ятихвилинне завершення — це не варіант. Прийміть до уваги трюк із часом. Мій досвід показує, що учасники семінару від'їжджають раніше, особливо в тому випадку, коли останній день — це п’ятниця. Як правило, я планую закінчення трошки раніше (в залежності від цільової групи від тридцяти хвилин до години). Цим я уникаю стресових ситуацій для учасників, які можуть виникнути, якщо я буду підводити п'ятидесятихвилинний підсумок. В кінці доповіді я встановлюю зворотній зв’язок з учасниками — дуже егоїстично, тому що я хочу дізнатись, що я могла би зробити краще наступним разом.

Поради для закінчення виступу:

— Інколи цілеспрямовано в кінці узагальнити найсуттєвіші пункти. Якщо Ви хочете скористатись цим, то узагальнюйте коротко.

— Уникайте заключних формулювань типу „Зараз я закінчую”, або „Ось і все”.

— Оголосіть особисту вдячність за участь і увагу.

— Запропонуйте підтримку або підкажіть, де її можна отримати, якщо учасники хочуть продавати що-небудь нове на основі Вашої інформації.

— Якщо може виникнути ряд запитань чи дискусія, то перейдіть до цього і встановіть час. У випадку необхідності передайте слово медіатору.

— Інколи без допомоги медіатора можна дати натхнення учасникам для активної постановки запитань, користуючись висловом: Використовуйте свій єдиний шанс...

Ви виступили з промовою, тепер варто провести самоаналіз. Ви повинні прагнути до постійного покращення своїх можливостей. Тепер перевірте свої успіхи:

Ваш самоаналіз буде більш детальним, якщо Ви критично висвітлити комплекси питань під визначеним кутом зору. В наступному списку зібрані класичні основні помилки, які роблять доповідачі.