Формування бухгалтерської інформації на стадії поточного обліку

Реєстрація бухгалтерської інформації в первинних документах здійснюється в, різні відрізки часу. Тому, необхідною ознакою первинного обліку виступає визначення їх руху. Систематизація цього руху досягається шляхом розробки спеціального регламентного внутрішнього документу суб'єкта господарювання - графіку документообігу,який передбачає опис переліку робіт по створенню, оформленню, перевірки та реєстрації в бухгалтерському обліку кожного виду первинного документу.

Чітке формулювання вимог щодо оформлення первинних документів сприяє підвищенню якості бухгалтерської інформації. Зокрема чітко окреслені терміни проходження первинною документацією етапів вимірювання, оцінки та реєстрації господарських операцій забезпечують своєчасне відображення бухгалтерської інформації в обліку.

Операції поточного обліку умовно поділяють на:

1) реєстраційні операції, які передбачають запис бухгалтерської інформації;

2) арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення, розрахунки), що забезпечують накопичення бухгалтерської інформації;

3) операції з групування та перегрупування даних, спрямовані на узагальнення бухгалтерської інформації.

Хронологічне, систематичне або комбіноване накопичення, групування й узагальнення інформації про господарські операції, що відображені в прийнятих до обліку первинних документах, провадиться на стадії поточного обліку в облікових регістрах. Під обліковими регістрамирозуміють носії визначеного формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, таблиць, які призначені для реєстрації даних первинного обліку в системі рахунків. В системі аналітичного обліку практикується використання кількісних, кількісно -сумових, багатогранних та лінійних форм облікових регістрів.

Для забезпечення потреб внутрішніх користувачів з 1999 року в Україні передбачено на законодавчому рівні можливість суб'єктам господарювання визначатися з організацією облікового процесу на власний розсуд.

Підприємство самостійне обирає визначену систему регістрів обліку, порядок і спосіб реєстрації й узагальнення інформації з дотриманням єдиних принципів бухгалтерського обліку, з огляду на особливості своєї діяльності і технології обробки облікової інформації - форму обліку.

Певна річ, наявність таких можливостей є позитивним фактором формування бухгалтерської інформації, оскільки господарюючи суб'єкти не стримані певними обов'язковими до застосування формами облікових регістрів.

Свобода вибору дозволяє підприємствам формувати власну методику систематизації бухгалтерської інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань і фактів господарської діяльності в регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису, що значною мірою сприяє вдосконаленню та гармонізації бухгалтерської інформації та підвищенню загального рівня інформатизації системи управління.

Адже інформація з облікових регістрів використовується для складання бухгалтерської звітності. Іншими словами, бухгалтерська звітність є формою надання користувачам бухгалтерської інформації, джерелом якої служать регістри бухгалтерського обліку.

Логічним буде зазначити, що в цьому напрямку якість ведення облікових регістрів визначає якість інформації, наданої в бухгалтерській звітності.

Тому наявна у вітчизняних підприємств свобода вибору облікових регістрів покладає на них, з іншого боку, значну відповідальність в аспекті забезпечення якості бухгалтерської інформації, що надається користувачам. Коротко і ємко основний принцип формування облікових регістрів та взагалі поточного обліку можна виразити словами Драпала: «Наочність, ясність і чіткість записів!».

На рівні Міністерства фінансів України, запропоновано до використання Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку та Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, де, в тому числі розроблено декілька форм бухгалтерського обліку.

Так, для узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та фактів фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ та малих підприємств), їх філій, відділень, представництв незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, для накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів запропоновано застосування регістрів бухгалтерського обліку, перелік та призначення яких наведено у таблиці 4.1.

Для малих підприємств нормативно запропоновано використовувати спрощену форму бухгалтерського обліку, яка передбачає узагальнення інформації про господарські операції у таких регістрах бухгалтерського обліку:

1) Відомість 1-м, у якій відображається бухгалтерська інформація про рух та наявність грошових коштів та їх еквівалентів;

2) Відомість 2-м, що призначена для обліку запасів суб'єктів господарювання;

3) Відомість 3-м, яка застосовується для обліку бухгалтерської інформації про розрахунки з дебіторами і кредиторами за податками й платежами, про довгострокові зобов'язань і доходи майбутніх періодів , про розрахунки з оплати праці;

4) Відомість 4-м, у якій відокремлюється бухгалтерська інформація про наявність та рух необоротних активів та амортизації (зносу), капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів;

Таблиця 4.1