Материнська плата

Вступ

План

Вступ

Розвиток архітектури материнських плат

Призначення

Комплектація

Матери́нська пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (англ. mainboard), системна плата - плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку роботи.

Назва походить від англійського motherboard, іноді використовується скорочення MB або слово mainboard — головна плата.

Розвиток архітектури материнських плат

Функціонально материнську плату можна описати різним чином. Іноді така плата містить всю схему комп'ютера (одноплатні). В протилежність одноплатним, в шиноорієнтірованих комп'ютерах системна плата реалізує схему мінімальної конфігурації, решта функцій реалізується за допомогою численних додаткових плат. Всі компоненти з'єднуються шиною. У системній платі немає відеоадаптера, деяких видів пам'яті і засобів зв'язку з додатковими пристроями. Ці пристрої (плати розширення) додаються до системної плати шляхом приєднання до шини розширення, яка є частиною системної плати.

Перша материнська плата була розроблена фірмою IBM, і показана в серпні 1981 року (PC-1). У 1983 році з'явився комп'ютер зі збільшеною системною платою (PC-2). Максимум, що могла підтримувати PC-1 без використання плат расширенія — 64К пам'яті. PC-2 мала вже 256К, але найбільш важлива відмінність полягала в програмуванні двох плат. Системна плата PC-1 не могла без коректування підтримувати найбільш могутні пристрої розширення, такі, як твердий диск і покращені відеоадаптери.

Материнська плата – це найважливіша частина комп’ютера, яка містить основні електричні компоненти комп'ютера. За допомогою материнської плати відбувається взаємодія між більшістю пристроїв машини.

Конструктивно материнська плата представляє собою печатну плату площею 100-150кв.,см, на якій розміщено велика кількість різноманітних мікросхем, роз’ємів та інших елементів. На системній платі безпосередньо розміщені:

· Роз’єм для підключення мікропроцесора;

· Набір системних мікросхем (чіпсет), що забезпечують роботу мікропроцесора та інших вузлів машини;

· Мікросхема постійного запам’ятовуючого пристрою, що містить програми базової системи вводу-виводу (BIOS);

· Мікросхема енергонезалежної пам’яті (від акумулятора на МП) за технологією виготовлення CMOS;

· Мікросхема кеш-пам’яті 2-го рівня;

· Роз’єми для підключення модулів оперативної пам’яті;

· Набір мікросхем та роз’ємів для системних, локальних та периферійних інтерфейсів;

· Мікросхеми мультимедійних пристроїв.

Існують базові типорозміри плат: Full-size AT розміром 12*13,8 дюйма, Baby AT розміром 8,57*13,04, LPX та Mini LPX розмірами 9*13 та 8,2*10,4 дюйма. АТХ – самий розповсюджений формат системних плат, розміром 9,6*12 дюймів

CMOS-пам’ять – зберігає інформацію про параметри багатьох пристроїв, що входять в ПК. Інформація в ній може змінюватись по мірі необхідності.

На системній платі розташована мікросхема постійного запам’ятовуючого пристрою, що містить програми BIOS, необхідні для управління багатьма компонентами комп’ютера. В BIOS є програма, яка називається System Setup – завдяки якій користувач управляє самими глибокими настройками системи. При завантаженні комп’ютера BIOS бере необхідну для своєї роботи інформацію про змінні параметри компонентів ПК з CMOS-пам’яті.