Типи суспільств

Існує багато різноманітних типологій суспільств у залежності від критеріїв типологізації.

Американські соціологи Г. та Дж.Ленскі, розрізняючи суспільства за основним способом здобуття засобів до існування, поділяли їх на:

· суспільство мисливців і збирачів – структура його досить проста; соціальне життя організоване на основі родинних зв’язків; зазвичай усім править вождь;

· садівничі суспільства – основою їх соціальної структури є теж родинні зв’язки, але їх система більш розвинутіша і складніша;

· аграрне суспільство – з’являється додатковий продукт, відповідно розвивається торгівля, ремесло, зароджується держава;

· промислове суспільство – виникає наприкінці ХVIII ст. з появою промислового виробництва, розвитку системи державного управління.

Виходячи з ціннісних критеріїв, виокремлюють такі типи суспільства:

· традиційне суспільство – індивіди керуються традиційними цінностями. Ця особливість властива аграрному суспільству, в якому професія переходить від батька до сина. Людина, будучи обмежена у виборі, змушена діяти згідно традиції;

· суспільство, кероване зсередини – поведінку індивідів визначають особистісні цінності. У такому суспільстві індивіди покладаються на власну активність. Для них характерним є самостійність прийняття рішень, власна точка зору;

· суспільство, кероване ззовні – індивід у такому суспільстві спрямовує свою діяльність, орієнтуючись на оцінки колег, друзів, сусідів, громадську думку.

Беручи за основу визначальний фактор розвитку, розрізняють суспільства:

· доіндустріальні (традиційні або аграрні) – основою розвитку є сільське господарство;

· індустріальні - основою розвитку є промисловість. Визначальними характеристиками такого суспільства є:

– переважання машинного виробництва та організація виробництва фабричного;

– скорочення частки населення, зайнятого в сільському господарстві;

– урбанізація населення;

– зростання грамотності, освітнього рівня;

– застосування досягнень науки у всіх сферах життя;

· постіндустріальні. Поняття постіндустріального суспільства вперше ввів у науковий обіг Д.Белл (амер. соціолог, спеціаліст у галузі прогнозування) у 1962 році. Для постіндустріального (інформаційного) суспільства характерне:

– висунення на перший план сфери економічної діяльності – сфери послуг;

– індустріалізація виробництва, визнання провідної ролі науки, знань, отримання та розповсюдження інформації, активна діяльність ВУЗів, науковців, менеджерів;

– комп’ютеризація і відкритість суспільства, безперервна освіта, зростання професіоналізму, відповідальності. Стартові умови соціального просування визначаються освітою, доходом, майстерністю, талантом людини.

Виходячи із ступеня розвитку управління і соціального розшарування суспільства розмежовують на:

1) просте – не існує ні багатих, ні бідних, ні керівників, ні підлеглих; для такого суспільства характерна соціальна, економічна, політична рівність; низький рівень розподілу праці та розвитку техніки; невеликі територіальні розміри, незначна чисельність; перевага кровних зв’язків;

2) складне – сформувалось із виникненням додаткового продукту, зосередженням людей у містах, розвитком торгівлі.

Сучасне суспільство характеризується наявністю груп, які певним чином розташовані і взаємодіють між собою, тобто утворюють певну структуру суспільства.