ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗЛОЧИН

ЛЕКЦІЯ

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

 

 

 

зі спецкурсу: “Сучасні проблеми криміналістики”

 

На тему “Основи методики розслідування злочинів у кредитно-банківській сфері”

 

Навчальний час 2 години

 

Підготовлена:

Доцентом кафедри

к.ю.н. Щербаковою Г.В.

Для студентів

Національної академії прокуратури України

 

Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри

“___” _____________ 2010 року, протокол № ____.

 

 

2010 рік

 


 

Зміст

 

ВСТУП......................................................................................................................

 

1. Характеристика вихідної інформації про злочин та порушення кримінальної справи

 

2. Типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування………………..

 

3. Обставини, що негативно впливають на ефективність розслідування…..………..

 

4. Особливсоті використання спеціальних знань...................................................

 

ВИСНОВКИ..............................................................................................................

 

БІБЛІОГРАФІЯ.........................................................................................................


Вступ

 

Особливістю розвитку ринкових відносин в кредитно-банківській сфері (КБС) є швидке зростання мережі комерційних банків, фондових бірж, становлення різноманітних нових фінансових інститутів, перебудування платіжної системи. І до сьогодні ці процеси супроводжуються недостатньою правовою організаційною підготовкою, браком матеріально-технічних ресурсів. Новели нерідко вводяться без правового узгодження з питань регулювання КБС. Багато необхідних нормативних актів, потрібних для важливого функціонування КБС, приймалися з великим запізненням, чи навпаки, занадто швидко. Це, безумовно, послаблювало контроль та нагляд з боку державних органів, насамперед, НБУ, Генеральної прокуратури, МВС України. На цьому фоні КБС перетворилася в одну з криміналізованих сфер економіки.

В злочинності в КБС можна розрізняти декілька стадій розвитку:

1)1991 -2000 рр. характеризувався розкраданням грошових коштів банків з використанням фіктивних платіжних документів з подальшою конвертацією валюти, створення фінансових та трастових компаній

2)2000 р. – дотепер характеризується важливою тенденцією кримінальної практики: збільшення кількості злочинів, вчинюваних з використанням електронних засобів платежу, комп’ютерної злочинності, активне використання в злочинних цілях можливостей Інтернету, зловживання у сфері страхування.

Справедливості заради слід зазначити, що навіть у системі установ державного банку СРСР мали місце посягання на фінансові ресурси, що вже у 1950-ті роки викликало появу інтересу науковців до проблеми (роботи В.Я. Осеніна, В.І. Теребілова, И.Я. Козіцина, А.М. Позднякова). Проте такі випадки мали епізодичний характер на теренах СРСР, а тому криміналістична методика розроблялася переважно у напрямку розслідування розкрадань, вчинюваних в системі ощадних кас при розрахункових операціях, інкасації. Стосовно проблем розслідування кредитно-банківських злочинів, то, оскільки кредитні відносини в цей період мали обмежений та жорстко регламентований характер за наявності достатньо ефективного внутрішньобанківського контролю, дослідження методики розслідування в цьому контексті не проводилися. В криміналістиці утворилася прогалина в розробці криміналістичних методик розслідування злочинів у кредитно-банківській системі.

В умовах переходу до ринкових відносин, забезпечення законності у банківській системі набуває особливо важливого значення. Нормальне її функціонування дозволяє забезпечити фінансування господарської та соціальної сфери, своєчасну виплату заробітної плати, пенсій, стипендій та інших платежів, ефективне використання та обіг грошових, у тому числі валютних коштів. В той же час порушення в зазначеній системі істотно підривають фінансову систему держави, сприяють розвитку інфляційних процесів в економіці.

Вимоги сьогодення відносять прокурорську роботу щодо здійснення нагляду за додержанням законів у банківській сфері до найбільш пріоритетних. Однак, практика свідчить, що здійснення ефективного нагляду у даній галузі є явно недостатнім.