Поняття волоконно-оптичної мережі зв’язку

Паралельно з розвитком технології передачі інформації по вищеописаній схемі точка-точка з кінця 80-х років почали розвиватись і волоконно-оптичні мережеві технології. Почалось використання загальноміських мереж та мереж для з’єднання комп’ютерів. З’явились стандарти на мережеві технології, примочу стандартизація та масове використання почалось з синхронних оптичних мереж (SONET) в Північній Америці та аналогічних мереж (SDH) в Європі та Японії. Всі ці мережі першого покоління використовуються і сьогодні. Приклад SDH мережі кільцевої архітектури наведено на рисунку 1.2.

Створення якісно нових типів ОВ та оптичних компонент волоконно-оптичних систем передавання (ВОСП) стало початком масштабного впровадження нових технологій побудови волоконно-оптичних мереж.

Зараз проводяться роботи по створенню повністю оптичних мереж (AON-ALL-optiсal Networks), у функціонуванні яких головну роль грають не електронні, а чисто оптичні технології. Лінійний регенератор, наприклад, в таких мережах замінюється волоконно-оптичним підсилювачем.

Рисунок 1.2 - Приклад SDH мережі кільцевої архітектури; швидкості систем передачі наступні: STM-16 – 2,5Гбіт/c, STM-4 – 622Мбіт/c, STM-1 – 155Мбіт/c.

Звичайні електронні комутатори, які в традиційних мережах забезпечують комутацію каналів або пакетів замінюються оптичними комутаторами.

Оптичний мультиплексом об’єднує сигнали різних довжин хвиль із декількох волокон у мультиплексний сигнал, що поширюється по одному волокну.

В міру зростання обсягу інформації в мережі виникає задача збільшення її інформаційно-пропускної здатності. Це відбувається за допомогою заміни обладнання на більш потужне.