Настрій, емоційні потреби і спогади.

Надійність памяті про значення (оцінки).

Достовірність памяті про почуття.

В глибокому інтервюванні ми шукаємо не лише індивідуальної інтерпретації історичних подій, але й спогадів про почуття, які ті події викликали. Дослідження показують, що почуття є доволі сталими (послідовними) в індивідуальних спогадах. Як відзначив П.Томпсон, його респондентка могла плутати місце народження її батька, але її почуття щодо нього прередалися в незмінному вигляді від інтервю до інтервю. Відзначимо також, що вражаючі, емоційно забарвлені події зберігаються в памяті набагато краще за інші.

Sven-Ake Christianson and Birgitta Hubinette at the University of Stockholm досліджували анкети свідків збройного пограбування банку, які заповнювалися через 4 і 15 місяців після пограбування і порівнювали одержані результати з поліцейськими протоколами, записаними відразу після події. Вони встановили, що пам'ять свідків дуже добре утримує пам'ять про цю подію. Такі деталі як дата чи час могли бути спотворені, але суть подій та їх емоційне навантаження передавалися дуже послідовно. Дослідники зробили висновок, що «високо-емоційні події життя добре зберігаються в памяті, особлиов стосовно деталей, що збуджували емоції. При цьому менше запамятовуються деталі, що повзяні з другорядними, з точки зору спостерігача, обставинами. Інші дослідження довготривалої памяті підтверджують цей результат.

Усна історія є першочерговим джерелом для розуміння процесу проблеми творення значень (meaning making). Але наскільки добре зберігаються з плином часу оцінки подій, які ми їм надаєм? А.Портеллі показав, як смерть молодого робітника Луїджі Трастуллі під час демонстарації в маленькому італійському місті перетоврилася на символ боротьби робітничого класу за свої права. Робітники, що згадували пізніше про цю події помістили її в інший час і в інші обставини з тим, щоб смерть Луїджі Трастуллі набула значення, що задовольняло їхні потреби. Смерть Луїджі втрачала значення безглуздого випадкового емізоду і набувала значення осмисленої жертрви в імя класу. Цей факт показує, що люди, переходячи з одніє фази свого життя на іншу можуть міняти своє сприйняття згадуваних подій. З іншого боку, дослідження на зразок експерименту подружжя Гофман показують, що сприйняття важливих, емоційно забарвлених подій можу бути досить стабільним.

Ви очевидно помічали, що коли ви не в настрої, вам просто згадували чи уявляти наслідки подій у чорному світлі, як негативний досвід. Ви починаєте думати про погані речі, які з вами трапилися. Щодо впливу настрою на спогади, дослідження показують, що депресивні люди згадують важче і їхні спогади менш детальні. І навіть на спогади недепресивних людей впливає настрій. Французькі антропологи, записуючи спогади сільскогосподарських робітників, яких технінчий прогрес в сільському господарстві позбавив роботи і які через це почували нещасними і занепоєними, відзначили, що ці люди, навіть згадуючи своє дитинство, схильні були виділяти найбільш болісні й негативні моменти. Тоді як люди, які не перебувають в пригніченому стані в цьому випадку зазвичай обирають цілком іншу стратегію.

Таким чином, коли люди пригадують минулі події, їх сучасний емоційний стан впливає на їхню пам'ять.