Формування ціни виробником ІПП

У процесі формування цін на ІПП кожна фірма вирішує певну низку питань:

· наскільки унікальні ІПП, що надаються фірмою;

· яка платоспроможність споживачів послуг;

· як впливає на ціни обстановка на ринку;

· до якого рівня фірма може знижувати ціни для збільшення своєї частки ринку.

Концепція життєвого циклу товару дозволяє виробити правильну стратегію по відношенню до кожного товару інформаційної фірми, вчасно розпочати розробку нових ІПП, вчасно скоротити або збільшити виробництво, правильно спланувати витрати і прибутки.

Велике значення при формуванні цін мають результати попередніх етапів маркетингових досліджень – сегмент, позиціювання, фази життєвого циклу ІПП. Ціни можуть розраховуватися на основі витрат на ІПП; у залежності від співвідношення попиту та пропозицій; можуть встановлюватися конкурентні ціни у залежності від цін на аналогічні ІПП інших фірм. Для різних категорій користувачів інформаційні служби можуть практикувати пільгові ціни, знижки чи надбавки.

Інформаційним службам важливо знати, хто виробляє інформаційний пошук –споживач або посередник. Для інформаційних посередників, що володіють навичками автоматизованого пошуку, вирішальну роль у придбанні тих чи інших ІПП можуть зіграти форми та величина їхньої оплати. Для споживачів поряд з іншими факторами, таку роль можуть відіграти простість і вигода інформаційно-пошукової системи.

З переходом до ринкової економіки інформаційні продукти та послуги перетворилися на товар, але визначення їх вартості, реальної цінності та ціни виявилося значно складнішою задачею, ніж в інших галузях.

Оскільки продукція інформаційного виробництва використовується в усіх галузях економіки з різними нормативами рентабельності, то при витратних методах формування цін недостатньо враховується якість, ефективність продукції та інші фактори. Цінність її виникає в процесі обробки та передавання, а кінцева вартість залежить від її корисності для конкретного споживача. Тому індивідуалізоване сприймання одного й того ж інформаційного продукту спричиняє готовність споживачів платити за нього різну ціну. Відбувається сегментація ринку, яка примушує фірми постачальники вдаватися до різної цінової політики щодо цього продукту. Споживач не готовий платити за надлишкову інформацію, якщо вона надто універсальна.

Але вузько спеціалізована інформація є нерозмножуваний товар, тому може мати високу ціну, також неприйнятну для споживача.

Розширення номенклатури інформаційних продуктів і послуг, що мають локальну або специфічну сферу застосування, ще більш ускладнило проблему ціноутворення на ці продукти. Розробка ефективної політики ціноутворення ускладнюється через особливу природу самої інформації та стратегію інформаційної структури.

Розбіжність цін - це міра необізнаності на конкретному ринку. Але необізнаність не єдиний її чинник. Для будь-яких продуктів нема абсолютної однорідності чи ідентичності. Тим паче для інформаційних продуктів. Навпаки, кожний з аналогічних продуктів (хай то ПК, програмний продукт, інформаційний ресурс, інформаційна послуга чи інформаційна система) виконує певний перелік функцій, має певну множину властивостей, переваг та недоліків.

При визначенні ціни використовують найчастіше дві крайні стратегії. Перша – розрахована на охоплення максимальної кількості можливих користувачів завдяки низькій ціні продукту. Друга - спрямована на реалізацію продукту найбільш платоспроможним користувачам за відповідно високу ціну.