Інформаційна індустрія та інформаційні ринок

Український ринок ІПП та основні фактори, що на нього впливають

Інформаційна індустрія та інформаційний ринок.

Тема 10. Дослідження ринку інформаційних продуктів та послуг

10.2. Сегментація ринку ІПП

В ринковому середовищі виділяють п"ять макросекторів: споживчих товарів, засобів виробництва, праці, грошей, цінних паперів та інформації.

Інформаційний ринок за оборотом і темпами зростання в більшості розвинутих країн далеко випереджає ринок матеріальних продуктів та послуг.

В рамках економіки розвинутих країн відбулося відокремлення секторів по виробництву ЕОМ, електронних компонентів, комунікаційної техніки, ПЗ, сервісного обслуговування тощо. Вони утворюють інформаційну (комп'ютерну) промисловість або індустрію. Як показав досвід розвинутих країн, розвиток інтелектуального, а особливо інформаційного ринку є головним чинником інформатизації суспільства.

Під ринком ІПП розуміють систему економічних відносин продуктового і грошового обігу, що виникають між суб'єктами, що пропонують обчислювальну техніку, електронні компоненти, програмне забезпечення, засоби комунікації, та їх покупцями.

Інформаційний ринок представляє собою сферу товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність по організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів. Поняття ринку того чи іншого інформаційного продукту для інформаційної структури надзвичайно важливе: цей термін дозволяє визначити, окрім всього іншого, і всю сукупність інформаційних структур, що функціонують в даній системі обміну, а це дасть можливість виявити потенційних і реальних конкурентів і споживачів. Такі відомості є основою для аналізу діяльності інформаційної структури і планування її стратегії і тактики.

Структура інформаційного ринку безпосередньо пов"язана з інформаційними потребами і відбиває можливості інформаційних технологій різних років. Якщо у 60-ті роки головними постачальниками і одночасно споживачами були інформаційні служби наукових, професійних та державних установ, які працювали на некомерційній основі. Головними інформаційними продуктами на ринку були реферативні видання, інформаційні бюлетені, бібліотечні каталоги, які розповсюджувалися за передплатою. У 80-ті роки з"явились нові споживачі - представники ділового світу, які мали високу купівельну спроможність і підвищені вимоги до аналітичної інформації, яку вже не треба було обробляти. В наш час до 80% продажу інформаційних товарів припадає на бізнесовий світ - маркетингові служби промислових фірм і фінансових установ. Загалом, споживачами виступають всі групи спеціалістів. У країнах західної Європи системи масового обслуговування охоплюють більше за мільйон користувачів, серед яких приблизно 75% - пересічні громадяни з середнім прибутком, на їх долю припадає до 5% платних інформаційних послуг.

Продуктивний аналіз інформаційного ринку дозволяє поділити його на такі складові частини:

· внутрішній роздрібний інформаційний ринок, стосується побутової сфери (платні комп'ютерні послуги: електронна пошта, електронні газети та журнали; телеконференції, референдуми; послуги міських довідкових бюро по обміну житла, послуги фонду зайнятості, розклад руху транспорту, повідомлення про комунальний сервіс тощо);

· ринок програмних засобів;

· ринок проектних і науково-дослідних робіт;

· ринок реалізації обчислювальних ресурсів і послуг інформаційних структур

· ринок інформаційних апаратних засобів;

· ринок інформаційних технологій;

· ринок інформаційних ресурсів та послуг;

· ринок маркетингових та консалтингових послуг;

· ринок навчальних послуг;

· ринок Internet-послуг;

· ринок праці в інформаційній галузі.

Формування інформаційного ринку відбувається водночас з розвитком інформаційної індустрії.

Інституційний аналіз ринку включає всебічне вивчення поведінки покупців, споживачів, їх мотивів, ефективності організації збуту, коливань попиту, реклами, діяльності конкурентів. Систематичне і комплексне вивчення ринку дає основу для стабільної реалізації продукції.

Комплексне дослідження ринку ІПП передбачає розгляд таких питань:

· визначення ємності ринку ІПП;

· виявлення тенденцій розвитку ринку даного ІПП;

· дослідження тенденцій розвитку галузі.

За оцінками фахівців найбільш пріоритетними є такі види маркетингових досліджень ринку:

· обсяг продажів;

· кон'юнктура;

· реакція на новий ІПП;

· продукти конкуруючих фірм;

· вивчення ємності;

· частка в обсязі продажів;

· характеристика ринку.

Визначення розмірів ринку дозволяє керівництву фірми встановити, яку частку ринку завоювала фірма для кожного із своїх ІПП і що представляють собою тенденції ринку.

Не знаючи розмірів ринку, фірма не повинна орієнтуватися на простий приріст своїх продажів. Якщо на графіку крива продажу іде донизу, це може стурбувати, хоча в дійсності спад в галузі в цілому може іти більш швидкими темпами, забезпечуючи, таким чином, збільшення частки ринку, зайнятої фірмою.

Дослідження ринку завершується розробкою прогнозу його розвитку. Підприємець повинен знати перспективи розвитку ринку і галузі, щоб відповідно орієнтувати діяльність своїх виробничих підприємств, збутової мережі, підприємств технічного, наукового і консультаційного обслуговування. Використовується декілька засобів дослідження ринку, зокрема, пошук вторинних джерел даних. Це дані про загальні характеристики, розміри та розташування ринку збуту (наприклад, кількість учених, інженерів, юристів, бібліотекарів, інформаційних брокерів…), відомості про прогнози зростання ринку, про кількість БД…

Для отримання первинної інформації використовуються групове глибинне інтерв'ю, групові опитування і обстеження тощо. Особливо це корисно для оцінки нових ІПП.

Для компаній-споживачів також проводиться не суцільне, а групове обстеження (найбільш великих груп). Як правило, найкрупніші компанії -споживачі охоплюються повним обстеженням, середні та дрібні досліджуються вибірково; збирання даних виконується як із вторинних джерел інформації, так і з первинних. Крім того, використовуються індивідуальні інтерв'ю, телефонні інтерв'ю, анкетування, панельне обстеження та опитування з метою вивчення закономірності поведінки, здійснення покупок (періодичність, черговість, мотивація вибору…), а також з метою оцінки рекламної діяльності фірми.

Обстеження і опитування можуть виявляти потенційних споживачів – осіб, не обізнаних про ті чи інші ІПП. Визначивши їх характеристики, можна точно націлити збут, адресну рекламу, стимулювання на потенційний ринок.

Для обробки результатів обстеження ринку використовуються статистичні методи та експертні оцінки.

Вертикальний ринок – коли ІПП фірми може бути продане представникам однієї або декількох галузей, а число фірм цих галузей відносно мале.

Для виробників ІПП промислового призначення з вертикальним ринком визначення розмірів ринку зводиться до збирання даних про одну галузь промисловості, яку він обстежує і обслуговує. При цьому враховується, що в результаті змін в техніці і технології цієї галузі, які відбуваються під впливом створюваних для них ІПП, ці ж ІПП після доопрацювання, переробки, коригування можуть використовуватись в тій самій галузі або в будь-якій іншій. Наприклад, такий споживач, як Міністерство охорони здоров'я має у своєму складі декілька пов"язаних між собою, але цілком самостійних частин : медпрепарати + фармацевтична промисловість + хімія + медтехніка.

Горизонтальний ринок – ІПП фірми продається покупцям багатьох галузей промисловості, тобто кількість покупців достатньо велика.

Виробнику ІПП з горизонтальним ринком важливо знати характеристики усіх ринків галузевих секторів, що його складають. Якщо фірма-виробник не володіє цією інформацією, вона може помилково зосередити діяльність по реалізації ІПП і стимулюванню збуту в секторах незначної потенційної ємності, на галузі, де збільшення обсягу продажів виявляється важким і дорого коштує.

При вивченні ємності ринку важливо знати не тільки загальні розміри, але і межі територіальних ділянок ринку, бо на основі цих відомостей керівництво планує і контролює діяльність по реалізації ІПП і здійснює рекламні заходи.

Інституційний аналіз ринку ІПП дає структуру ринку в розрізі суб'єктів маркетингу.