Організація системи вогню в обороні
Дата добавления: 2014-01-11; просмотров: 12; лекция была полезна: 0 студентам(у); не полезна: 0 студентам(у).
Опубликованный материал нарушает авторские права? сообщите нам...
Вогонь в обороні є головним засобом знищення противника. Для того щоб вогонь був ефективним, його необхідно організувати в єдину систему, що відповідає задуму бою. Оборона організується в передбаченні боротьби з переважаючими силами противника. По кількості вогневих засобів противник буде переважати механізоване відділення, тому кількісній перевазі необхідно протиставити добре організовану систему вогню.
Основу системи вогню складає вогонь танків, БМП, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню будується з урахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї механізованого відділення та доданих йому вогневих засобів, у тісній їхній взаємодії, у поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечувати ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми бойовими позиціями відділень і у глибині оборони, можливість ведення дійсного фронтального, флангового та перехресного вогню.
Безпосередньо перед переднім краєм підготовлюється зона суцільного багатошарового вогню. Сутність його полягає в тому, що вся місцевість у смузідо 400 м перед переднім краєм повинна бути під дійсним вогнем механізованого відділення, а наявні мертві простори уражатися вогнем артилерії, мінометів і гранатометів із закритих вогневих позицій. Інженерні загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем усіх видів.
Зона суцільного багатошарового вогню – це смуга місцевості перед переднім краєм або позиціями у глибині оборони, у якій кожна точка місцевості знаходиться під дійсним вогнем всіх видів зброї відділення. Глибина зони суцільного багатошарового вогню може складати:
- зі стрілецької зброї - 500 – 800 м;
- протитанкового вогню - 1.5 – 2.5 км (в залежності від дальності прямого пострілу).
Загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем всіх видів.
Ефективність вогню в обороні досягається його влучністю, масованістю і раптовістю застосування, а також умілим управлінням ним. Всі вогневі засоби в обороні повинні бути готовими до ведення вогню і здійснення маневру вночі та в інших умовах обмеженої видимості.
Під час організації системи вогню механізованому відділенню указуються:
· смуга вогню;
· додатковий сектор обстрілу.
Ураження цілей може здійснюватися:
- вогнем окремих вогневих засобів;
- зосередженим вогнем підрозділу.
Зосереджений вогонь – це вогонь стрілецької зброї, гранатометів, озброєння БМП (БТР, танків), що ведеться одночасно кількома вогневими засобами або кількома підрозділами по одній цілі або по частині бойового порядку противника.
Щільність вогню на ділянці зосередженого вогню повинна бути в 1.5 – 2 рази вище ніж звичайна щільність перед позицією механізованого відділення. З щільністю вогню 10 – 12 к/х на 1 погонний метр фронту.
Зосереджений вогонь зі стрілецької зброї по наземним цілям ведеться на дальність:
- з автоматів, ручних кулеметів - до 600 м;
- з кулеметів ПКТ, ПКМ - до 1000 м;
- з великокаліберних кулеметів, що встановлені на БТР – до 2000 м;
- з танків - до 3500 м;
- з БМП - 2 – 3 км (осколочною гранатою БМП – 1).
Ділянки зосередженого вогню по фронту можуть бути:
· для механізованого відділення - до 50 м;
· для механізованого взводу - до 150 м;
· для взводу на БМП - до 75 м (по 25 м на гармату, глибина - до 50 м).
Для організованого ураження противника призначаються рубежі відкриття вогню:
- ПТКР;
- з танків;
- з гармат БМП;
- зі стрілецької зброї.
Ефективність вогню в обороні досягається його влучністю, масованістю і раптовістю застосування, а також умілим управліннямним. Усі вогневі засоби в обороні повинні бути готові до ведення вогню і здійснення маневру вночі і в інших умовах обмеженої видимості.
Дальність ефективного вогню складає:
* зі стрілецької зброї - 400 – 600 м;
* з БМП - 1000 – 1300 м;
* з танків - 1800 – 2500 м.
БМП (БТР), танкам, ПТКР, ручним протитанковим гранатометам, вогнеметам і кулеметам призначаються:
- основні вогневі позиції;
- одна - дві запасні вогневі позиції;
- тимчасові вогневі позиції (для чергових вогневих засобів);
та вказуються:
* основний сектор обстрілу;
* додатковий сектор обстрілу з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню.
Вогонь ручних протитанкових гранатометів готується у смузі вогню своїх відділень.
Смуги вогню визначаються межами справа і зліва. Кожна смуга вказується двома точками (орієнтирами). Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.
Готовність системи вогню визначається:
- зайняттям БМП (БТР), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій;
- підготовкою даних для стрільби;
- наявністю боєприпасів.