Архітектура автоматизованої інформаційної системи. Автоматизація роботи з інформацією
Дата добавления: 2014-01-11; просмотров: 6; лекция была полезна: 0 студентам(у); не полезна: 0 студентам(у).
Опубликованный материал нарушает авторские права? сообщите нам...
План лекції
1. Архітектура автоматизованої інформаційної системи. Автоматизація роботи з інформацією.
2. Структура автоматизованих інформаційних систем.
3. Вплив параметрів задач АІС на оброблення економічної інформації.
Взаємозв’язок інформаційних потоків (П і З), засобів сприйняття, фіксування, передачі, перетворення, обробки та збереження даних, а також працівників, які виконують ці операції, складає автоматизовану інформаційну систему економічного об’єкта (АІС).
За децентралізованого використання обчислювальної техніки АІС створюється або як сукупність автономних систем, об'єднаних лініями зв'язку в локальну мережу (однорівнева система), або як дворівнева система, в якій на АРМах ведеться попереднє оброблення первинної інформації з подальшою передачею її на інформаційно-обчислювальний центр для остаточного оброблення.
При створенні децентралізованої АІС локальним самостійним елементом системи є АРМ, призначене для комп'ютеризації праці робітників управління. В основу створення АРМу мають бути покладені такі принципи:
- АРМ призначене для розв'язання комплексу управлінських задач одним фахівцем або групою фахівців на рівні установи і/або його підрозділів (оцінювання господарської ситуації, здобуття результатів господарської діяльності, аналізу резервів, формування плану на основі договірних зобов'язань та ін.);
- АРМ є системою, відкритою відносно складу показників, що обчислюються на ньому (господарський механізм постійно удосконалюється, змінюються система показників та форми звітності);
- АРМ здатне до саморозвитку (можливість програмними засобами АРМу видозмінювати його функціональну структуру);
- працюючи з АРМом, користувач повинен мати доступ до табличних пакетів, побудови графіків, редагування текстів, наданих йому системним ПЗ.
Виконання функцій в АІС можна розглядати як послідовність дій над інформацією в БД і різних операцій введення-виведення. В БД зберігається інформація, накопичена всіма службами, і будь-який користувач системи може мати доступ (якщо це йому дозволено) до всієї інформації.
Унесені в БД зміни відразу видно всім зацікавленим особам, що забезпечує вірогідність і несуперечність інформації.
Для створення і ведення БД використовують могутню СУБД, що надає засоби для оброблення інформації (пошук, сортування, селекція даних за умовою та ін.). Застосування СУБД дає змогу модифікувати дані, не порушуючи їх цілісність.
Інформація в БД має бути впорядкована за рівнями управління у вигляді сценарію, в якому міститься інформація про орган управління, об'єкт управління, цілі його діяльності, про наявні ресурси.
Поява досконаліших апаратних і програмних засобів підштовхує користувачів до постійної модернізації АІС.
Модернізація не є самоціллю. Завдяки їй з'являється можливість більш адекватно реагувати на зміни ринкової кон'юнктури, здобувати максимум прибутку при мінімальному ризику.
Сьогодні в центрі уваги знаходиться архітектура АІС "клієнт – сервер".
Особливістю сучасних АІС, які перебувають у стадії зародження, є ієрархічна організація, коли централізоване оброблення інформації та єдине управління ресурсами АІС на верхньому рівні поєднуються з розподіленим обробленням на нижньому рівні.
Концепція АІС нового покоління сформувалася на основі синтезу централізованого і розподіленого оброблення інформації. АІС нового покоління ґрунтуються на ієрархічній архітектурі, в якій основне завдання перенесено з локальних мереж кінцевих користувачів на мережу локальних серверів.
Подібну організацію АІС називають централізованою мережею.
Концентрація системи навколо єдиного сервера не завжди ефективна. По-перше, існують жорсткі обмеження кількості клієнтів, підключених до сервера. По-друге, від сучасних АІС вимагається виконання безлічі різнопланових функцій. Змішувати весь спектр задач в одному комп'ютері неефективно. Найраціональнішим рішенням вважається ієрархічна модель АІС, організована відповідно до організаційної структури установи:
- центральний сервер (центральний офіс);
- локальні сервери (підрозділи);
- станції-клієнти (персонал).
Високу ефективність АІС забезпечує процес концентрації навантаження на серверах. Однорангові мережі та мережі з найпростішим файлом-сервером трансформуються в ієрархічні структури "станції-клієнти – сервер бізнес-додатків".
В основу цих АІС покладено вимоги щодо скорочення експлуатаційних ресурсів при збільшенні масштабності системи і розширення кола її функціональних обов'язків.
Структурною основою АІС є мережа масштабу установи, що об'єднує локальні мережі станцій-клієнтів в єдине середовище за допомогою базових апаратних, програмних засобів і методів організації бізнес-додатків. При цьому спостерігається стійка тенденція підвищення інтелектуальності управління бізнесом, що реалізується в архітектурі "клієнт – сервер".