Зона Вранча і її вплив на Україну

Сейсмоактивність території України

Ключові терміни і поняття

План навчального заняття

Лекція №5

Тема «Комплекс заходів з запобігання природних НС»

1.Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх вражаючих

факторів, номенклатура та одиниці виміру.

2.Комплекс заходів з запобігання природних НС та організації дій щодо усунення їхніх

негативних наслідків

٭ повінь ٭ паводок ٭ сейсмічна зона ٭ зона ураження

1. Регіональний комплекс природних загроз

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Ці зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. Жертв та значних руйнувань не зареєстровано. У сейсмічному плані найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим. У 1998 році в Україні сталося 2 землетруси - в Криму та Закарпатті. На теренах Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою МСК-64) у зонах Тячів-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характеризується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах -12км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів, що швидко затухає на близькій відстані. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина). Прикарпаття відчуває вплив району Вранча (Румунія). У 1974-1976 роках тут мали місце землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів.

Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча розташована на ділян-ці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у верхній мантії на глибинах 80-160км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові (рис.14).

Рис.15. Зона Вранча (Румунія)

Глибокофокусність землетрусів зони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому що більша частина України перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони. У ХХ ст. в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Катастрофічні землетруси у 1940 та 1977 роках мали магнітуду 7. Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потен-ційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де в 1950-1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.

Один день м. Чернівці   15-16 березня 2011 року у Чернівцях зареєстрували 7 поштовхів земної поверхні, що класифікуються, як «події». Також було зареєстровано 7 землетрусів з епіцентром на відстані 9000км, один землетрус з епіцентром на відстані 1900км та ще один землетрус з епіцентром на відстані 22км від Чернівців. БукІнфо (с)
На що розраховані Чернівецькі будинки       Старі будинки в середмісті. Їхня конструкція досить масивна, що певною мірою забезпечує сейсмостійкість. Дерев’яні будиночки. Чи не найспокійніше витримують землетрус. Колоди між собою зв’язані дерев’яними кілками або цвяхами. Умовно ці з’єднання можна порівняти із шарнірами Тому будинок рипить і тріщить, але залишається неушкодженим. Хрущовки. У Чернівцях їх будували з урахуванням сейсміки. Панельки.До 1980 року панельки також будували сейсмостійкими. Від семи-бальних поштовхів можуть утворитися тріщини, але конструкція витримає. Панельки, збудовані з 1982 до 1990 року, розраховані на землетрус силою шість балів. Каркасні будинки. Каркасні споруди розраховані витримувати поштовхи сім балів. Зокрема сучасні монолітні будинки, де коробку зводіть із залізобетону, а прорізи стін закладають цеглою. Усе навантаження сприйматиме саме каркас. Готель «Черемош». Проект розробляли угорці з врахуванням сейсмостійкості на вісім балів. Тому готель «Черемош» може витримати і 8 - бальний землетрус.
         

 

Сейсмічна небезпека Одеської області зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн. км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40км та 10-12км на відстані 25-40км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Землетрус в Одесі

Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформовій частині України виділено ряд потенційно сейсмотектоніч-них зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

Рис. Землетруси й Україна.

1.2. Гідрологічні небезпечні явища