Напрями формування інформаційних фондів у ГІС
Класифікація джерел екологічної інформації
Критерії класифікації екологічної інформації
| Критерії класифікації екологічної інформації | Тип екологічної інформації |
| Характер джерела інформації | Картографічна Аерокосмічна Статистична Описова |
| Період тимчасового обхвату | Довгострокова (10 і більше років) Середньострокова (5-10 років) Поточна ( річна) Сезонна ( частина року) Оперативна Екстрена |
| Об'єкт "прив'язки" інформації Ступінь покриття території | Адміністративно-територіальна Природно-територіальна(геосистемна) Покомпонентна ( в середині геосистем) Мсрежна (моніторингова) Безперервна(континуальна) Переривиста(дискретна) |
| Характер об'єктів "прив'язки" інформації | Точкова .Лінійна .Площадкова |
| Вид подачі інформації Рівень розгляду (дослідження) по територіальному охопленні | Кількісна .Якісна .Бальна (ранжована) Глобальна (Земля в цілому) Трансгранична (Україна з прилеглими територіями) Національна. Регіональна .Місцева ( локальна) |
| Рівень розгляду за ієрархією об'єктів | Біосферна ( мегаекологічна) Ландшафтна (ландшафтно-екологічна) Екоснстемна (синекологічна) Популяція (демекологічна) Видова (аутекологічна) |
| Групи організмів ( суб'єкти оцінки) | Флористична Фауністична Антропосистемна |
| Вид дії на організм | Фізичні параметри .Хімічні параметри. Біологічні параметри |
У створенні та використанні екологічних карт чітко виділяються два рівні картографування, відповідно до яких можна розрізняти два основні типи карт, і, відповідно, два напрями формування інформаційних фондів у ГІС.
В основі розробки екологічних карт першого типу лежать фактологічні дані, отримані шляхом інструментального вимірювання рівнів забруднення, дані топографічних і тематичних карт, результати обробки аерокосмічних зображень, обліково-статистичні, наукові та інші матеріали. Ці дані складають основу для формування першого інформаційного фонду базової екологічної картографічної інформації в ГІС, задача якого полягає в організації первинних уявлень про просторово-часовий розподіл окремих елементів екологічних явищ, які картографуються. Прикладами екологічних карт першого типу є карти констатацій про джерела та інтенсивність забруднень об'єктів, різних геосфер.
На основі екологічних карт першого типу розвивається інший інформаційний фонд вищого, ніж попередай, рівня. Він дає основу для розробки системи принципово нових екологічних карт - карт другого типу. Їх зміст пов'язаний з виявленням зворотного зв'язку впливу суспільства на природу та ступеню стійкості природи до подальших впливів. Відмінна особливість екологічних карт другого типу - їх орієнтація на оперативне відображення динаміки екологічних процесів, результатів екстраполяції виявлених тенденцій, зіставлення і фактичного розвитку подій з прогнозними варіантами. Екологічні карти другого типу містять експертні оцінки.
При такому підході розширяються можливості екологічного картографування, знімаються обмеження, зумовлені лише одним варіантом картографічного зображення того чи іншого екологічного явища або процесу. Це підвищує можливості вибору більш оптимальних рішень по охороні навколишнього природного середовища на основі екологічних карт і математико-картографічного моделювання.